Метал, скло, бетон, цегла — звичні матеріали в приватному, серійному, соціально-культурному будівництві. Якщо пересічному українцю у місті запропонувати житло з глини, соломи, очерету чи інших природних матеріалів, то… Хтось лише іронічно усміхнеться і сприйме це як таке собі дивацтво, хтось згадає казку про трьох поросят як переконання, що така хатинка розвалиться від пориву вітру. А [...][...]
Рубрика ‘Цікаво знати’
«Керма» повернулися в Україну
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. Цікава постать українського письменника, режисера та культурного діяча 20—30-х років минулого століття Авеніра Коломийця. Останнім часом із-за кордону в Україну дедалі частіше повертаються сторінки творчої спадщини “волинського Франка”, як його називали побратими по перу. Так, наприкінці минулого року син Авеніра Коломийця Ждан прислав із Австралії, де мешкає, книги батька “Антологія поезій”, [...][...]
Що не експонат — то мідяк чи банкнота
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. У Млинівському краєзнавчому музеї відкрилася виставка, яка стала результатом десятилітніх старань місцевих нумізматів-аматорів. Тут представлені гроші різних віків і народів, якими користувалися або які колекціонували місцеві мешканці, є монети зі скарбів, знайдених на території Млинівського району. — Зараз важко визначити, коли до музею потрапив перший грошовий експонат. Можливо, на самому початку [...][...]
Національні поштові марки і духовність
Пам’яті Василя Липківського Філателісти добре знають, що, окрім зовнішньої привабливості, у предметі їхнього колекціонування закладено приховані властивості. Так, зібрані й систематизовані в хронологічному порядку поштові марки будь-якої країни, незважаючи на суб’єктивність їхнього походження, з плином часу перетворюються на об’єктивний та безпристрасний художньо-документальний літопис держави. Не виняток і українські поштові мініатюри. Валерій ЧЕРЕДНИЧЕНКО, член АсФУ, Київ [...][...]
У поході козак — не пияк…
Утім, після переможного походу козак міг дозволити собі кухоль життєдайного напою, що бадьорив серце. Та рецепт його ледь не загубився у глибині віків. Наразі секрет колишнього козацького напою віднайшов, відновив і випробував дослідник історії Олександр Середюк із села Рокині Луцького району на Волині. Відомий краєзнавець, письменник, доктор філософії на основі власних дослідів дійшов висновку, що [...][...]
Від «Золотої комори» — до пекторалі
Закінчуємо цікаву “мандрівку” до музеїв, розташованих на території “Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника”, яку розпочали в минулих числах “СП”. Музей історичних коштовностей — філія Національного музею історії України — єдине в нашій державі систематизоване зібрання дорогоцінних металів і коштовного каміння. Їх вивчення допомагає зрозуміти світогляд, естетичні ідеали, технічні досягнення народів, що жили на наших землях від [...][...]
Стародавня бібліотека
На території Києво-Печерської лаври працює бібліотека. Вона відкрита для киян, мешканці з інших міст можуть користуватися літературою тільки в читальному залі. Зібрання бібліотеки розподілено за фондами: екзегетики (Святе Письмо та його дослідження); святоотцівської літератури; богословської, навчальної та наукової літератури; історії, краєзнавства та географії; богослужбової та церковно-співацької літератури; духовно-настановчої літератури; стародруків, дореволюційних і рідкісних книг; релігієзнавчий; [...][...]
Книжка — дзеркало часу
Продовжуємо цікаву “мандрівку” до музеїв, розташованих на території “Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника”, яку розпочали в минулому числі “СП”. Дмитро ПАЛІЙ, заступник директора Музею книги і друкарства України з наукової роботи На крутому схилі Печерського плато, який спадає до Дніпра з південно-східного боку, стоїть двоповерхова будівля колишньої друкарні Києво-Печерської лаври, що є пам’яткою архітектури XVIII ст. [...][...]
Пройти від першоджерел до сучасності…
Уляна ВОЛІКОВСЬКА Музей театрального, музичного та кіномистецтва України — єдиний музей такого профілю і спеціалізації. Його експозиція висвітлює історію українського театру як послідовний історичний процес. Тож нею можна пройти від першоджерел до сучасності. Експозиція створена на межі 70—80-х років ХХ століття. Після перебудови вона змінилася концептуально. Тоді з’явилася можливість для представлення матеріалів, що були заборонені [...][...]
Музей, що проїхав півсвіту
Уляна ВОЛІКОВСЬКА Колекція Національного музею українського народного декоративного мистецтва має багату історію: 1899 року вона входила до збірки Міського музею старожитностей і мистецтв. Музей неодноразово змінював свою назву. Відомий він як Київський художньо-промисловий і науковий музей, перейменований 1904 року. 1906 року відбулася Перша південно-руська кустарна виставка, де було зібрано величезну кількість творів народного мистецтва і [...][...]












