850 молодих виконавців (164 солісти та гурти) з усієї України взяли участь у фестивальних конкурсах. Гарячі дискусії суддівської ради точилися навколо визначення лауреатів у шести номінаціях: український автентичний фольклор, популярна музика, рок, сучасна танцювальна, акустична й експериментальна музика. Масштабне дійство відбувалося водночас у Київському академічному театрі юного глядача на Липках та конгрес-холі “Президент Готелю” (тож [...][...]
Рубрика ‘Час і стиль’
МЕНІ ВОРОЖКА ВОРОЖИЛА, або бізнес на довірі
Що може бути шкідливіше за людину, яка володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця? Про це запитував Григорій Сковорода. А ці люди, володіючи складною технікою маніпулювання свідомістю, часто не мають ні доброго серця, ні совісті. Сьогодні говоритимемо про “приборкувачок доль” — ворожок: які психологічні прийоми використовують і як не потрапити до них на [...][...]
Як стати довгожителем: 10 простих правил
Людині генетично гарантовані 150 років життя, але наш вік значно коротший. І якщо японці доживають у середньому до 79 років, то нігерійці й сомалійці насилу дотягують до 47. Наші співвітчизники — десь посередині. Тим часом, ретельно вивчивши досвід довгожителів, фахівці розробили 10 правил, дотримуючись яких, можна продовжити своє земне існування. 1. Не переїдайте. Якщо ви [...][...]
А ВИ ГРАЛИ В ЦУРКИ-ПАЛКИ?
Дмитро МАЛАКОВ, старший науковий співробітник Музею історії Києва Фото Ксенії Гладишевої Щемливо й солодко згадую дитячі роки — в рідному Києві, на просторому подвір’ї так званого “другого” корпусу на розі Гоголівської та Новопавлівської — далеко-далеко, аж шістдесят років тому… Щойно сходив сніг і висихали асфальтовані хідники, дівчатка розкреслювали їх крейдою на “класи”, а ми, хлопці, [...][...]
РОДИНА — ЖИТТЄТВОРНА КЛІТИНА НАРОДУ
Нещодавно в Туреччині, в регіоні Анталія, відбулася Міжнародна конференція “Родина як цінність у контексті релігії, традицій і сучасності”, у якій узяли участь 600 представників із 53 країн. Масштабність цього заходу свідчить про надзвичайну важливість інституту родини для людства й для турецького суспільства зокрема. Конференцію організували Платформи “Діалог Євразії” та “Міжкультурний діалог” і Жіноча платформа. Водночас [...][...]
ВИТИНАНКИ ПАМ’ЯТІ
ПИСЬМЕННИКИ ПРИГАДУЮТЬ НОВОРІЧНІ ІСТОРІЇ Новий рік завжди приносить сподівання. У ту хвилину, коли дві стрілки годинника поєднуються, коли старий рік відходить у минуле, а новий ще не настав, з’являється у серцях надія — у когось вона міцно пустить корені, у декого блимне коротким новорічним вогником, у когось скотиться краплиною по непростих життєвих роздоріжжях. Вірити у [...][...]
ІТАЛІЙЦІ В КИЄВІ
Дмитро МАЛАКОВ, старший науковий співробітник Музею історії Києва Україна завжди була привабливою й відкритою для талановитих людей, а серед них — і вихідців з Італії. Добрі стосунки почали складатися ще у ХІІ столітті, коли в Києві побували венеціанці, про що є згадка у “Слові о полку Ігоревім”. Упродовж століть італійці займалися тут різними видами діяльності, [...][...]
БУКВА — ЗНАК НАЦІЇ
Наталія АНТОНЮК В останні теплі дні осені в конгресхолі Київського державного інституту декоративноприкладного мистецтва й дизайну імені Михайла Бойчука відбувся Другий всеукраїнський фестиваль каліграфії і типографії “Рутенія”. Фестиваль відчинив двері для каліграфів, шрифтарів, типографів, видавців, людей творчих професій, працівників рекламного бізнесу, студентів художніх закладів і всіх, хто в книжках цінує не тільки зміст, а й [...][...]
ГРА СЛІВ
Дмитро МАЛАКОВ “Десять лет жизни нет!” — скрушно зітхали першого “ювілейного” 1927 року “колишні”. І персонаж роману “Золоте теля” Хвороб’єв скаржився Остапу Бендеру на сновидіння радянської тематики, від яких страждав щоночі, і страшенно заздрив “великому комбінаторові”, який вихвалявся, нібито бачив уві сні “приїзд государя імператора в місто Кострому”, хоч насправді з усього словесного репертуару минулого [...][...]
КОТРА ГОДИНА, КИЯНИ?
Дмитро МАЛАКОВ, Музей історії Києва Фото Олеся ДМИТРЕНКА Здавалося б, у чому проблема! Так, колись люди не мали потреби знати час із точністю навіть до години, а тим паче — до хвилини чи секунди. Тисячоліттями життєдіяльність кожного впродовж доби регулював власний біологічний апарат. Найдавнішим пристроєм для визначення часу є сонячний годинник (гномон). Він відомий із [...][...]












