Музика… Це слово несе в собі невичерпний суґестивний ряд імпресій, індивідуальний і специфічний для кожної людини. Це особливий невербальний вид мистецтва, який впливає на внутрішній світ та емоційний стан душі. Сьогодення відображає кардинальні, та не завжди позитивні зміни у сфері музичного мистецтва, але все ще залишаються острівці чистого, професійного творення цієї загадкової метафори під назвою [...][...]
Рубрика ‘Абетка відомих імен’
Валерій Антонюк: «Висока музика ніколи не стане масовою»
З піснею в душі
До 90-ліття народного артиста України Михайла Гринишина Микола ШУДРЯ, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України Він мріяв повернутися до Гуцульського ансамблю пісні і танцю в Станіславі. Хоча професор Костянтин Пігров, родом із Ставропілля, задовго до випуску запропонував його на свою кафедру диригування Одеської консерваторії імені Антоніни Нежданової, Михайло Гринишин [...][...]
ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ «ЯВОРИН» — ВІД ЗОЛОТОГО ГОЛОСУ УКРАЇНИ
Пісню на вірші Степана Галябарди “Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну”, яку в народі називають “Явориною”, золотий голос України, народний артист України Степан Гіга виконав зі сцени вже понад десять тисяч разів, і щоразу зал слухав мелодію стоячи. За пошаною з “Явориною” навряд чи зможе зрівнятися якийсь інший український пісенний фоліант. Зрештою, як [...][...]
ТАРАС ЧОРНОВІЛ: «МРІЮ ПРО УКРАЇНУ — ЄВРОПЕЙСЬКУ ДЕРЖАВУ З НАЦІОНАЛЬНИМ ДУХОМ»
Тарас Чорновіл народився 1964 року у Львові в родині відомих політичних і громадських діячів В’ячеслава Чорновола й Олени Антонів. Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Учасник дисидентського руху, брав участь у роботі УГГ і УГС, у виданні незалежної преси. Депутат Верховної Ради України останніх чотирьох скликань. Одружений, має трьох синів. — Тарасе [...][...]
ПЕТРО ОСАДЧУК: «СПИТАЙ СЕБЕ, ЯК ЖИВ ДЛЯ УКРАЇНИ»
Як можна стисло охарактеризувати відомого українського письменника і громадського діяча Петра Осадчука? Він патріотичний лірик, політичний сатирик, публіцист, афорист-філософ, його твори наповнені українським гумором. На чому ґрунтується своєрідний морально-етичний кодекс Петра Осадчука? Можливо, ось ключ: “Стверджую, виходячи з тієї безвиході, в яку заганяє життя: політика — це правда про те, що обіцяють, але чого ніколи [...][...]
«НАЗАРІЙ ЯРЕМЧУК ЗДІЙНЯВ ПІСЕННЕ НЕБО НАД НАМИ»
30 листопада народному артисту України, лауреату Національної премії імені Т. Г. Шевченка Назарію Яремчуку виповнилося б 60… “ВІН ВИРОСТАВ У СПІВОЧІЙ РОДИНІ” У селі Рівня, що на Вижниччині Чернівецької області, в 70-х роках ХІХ ст. було 76 дворів, жили всі у великих злиднях. Чудовий природний карпатський ландшафт був єдиною радістю, втіхою й гордістю місцевих мешканців. [...][...]
Олег СКРИПКА: «РІЗНОПЛАНОВІСТЬ — ВЛАСТИВІСТЬ МОЄЇ НАТУРИ І «ВВ»
Олег Скрипка — український музикант і співак (діапазон від фольк-року до джазу), композитор, лідер гурту “Воплі Відоплясова”, громадський діяч, організатор музичних фестивалів “Країна мрій” і “Рок Січ”. А ще у його доробку мюзикли (“Вечори на хуторі поблизу Диканьки, “Попелюшка”), озвучування мультфільмів (у норвезькому мультику “Карлсон, який живе на даху” його голосом розмовляє Карлсон). Приводом для [...][...]
«…НЕ ОДІЙДЕ МІЙ ГОЛОС, ГОЛОС МІЙ НЕ ВІДЛЮБИТЬСЯ…»
(Буття ліричного “Я” в поезії Миколи Вінграновського) До 75-ліття з дня народження Тарас САЛИГА, доктор філологічних наук, м. Львів “Поетика Миколи Вінграновського, явлена світові, — пряме свідчення містерійної творчості, не підвладної адекватному аналізові ні алхіміків, ні вівісекторів од літературознавства чи критики. Таке явище як поезія М. Вінграновського, — без перебільшення, — внесок української літератури у [...][...]
РОЗУМНІ ВЧАТЬСЯ НА ЧУЖИХ ПОМИЛКАХ
У 1960-ті роки в середовищі наукової еліти була модною дискусія між “фізиками” й “ліриками” про альтернативу вибору між технократичною і гуманітарною орієнтацією. Наш гість — науковець, громадський діяч, перекладач, письменник, доктор фізико-математичних наук Максим СТРІХА, який навдивовижу органічно поєднав у собі ці нібито протилежні течії. Нині він головний науковець Інституту фізики напівпровідників НАН України; завідувач [...][...]
«ЗАКОХАНИЙ В АРАБСЬКУ, ПЕРСЬКУ Й ТУРЕЦЬКУ ПОЕЗІЮ»
Про свої здобутки на ниві орієнталістики розповідає відомий професор- сходознавець, доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України, перекладач, автор багатьох мовознавчих, літературознавчих та публіцистичних праць Григорій ХАЛИМОНЕНКО. — Пане професоре, до свого 70-річного ювілею Ви підготували собі такі подарунки, що їм може позаздрити будь-який науковець. Маю на увазі Вашу “Історію турецької літератури” та мовознавчу [...][...]












