Категорія: Гаряча тема

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів Саме ці слова, написані нашим генієм з глибини зболеного серця понад 160 років тому, виринають у сотень тисяч українців, які не можуть змиритися зі ставленням нашої постмайданної влади до української, “начебто” державної мови згідно з найвищим законом держави — Конституцією України. Останньою краплею терпіння стало мовчання гаранта Конституції України Петра Порошенка на численні звернення українських громадських організацій, патріархів нашої культури, окремих Героїв України (зокрема, Ади Роговцевої) і, нарешті, попередників сьогоднішнього президента — Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка — оголосити 2018 рік “Роком утвердження державної мови”. Мабуть,…

Read More

Відвідувачі Національного музею історії України, які побували там в останні два-три роки, відзначають, що екскурсантів стало помітно більше — а серед них значна кількість юні і дітей. Людина, яка наважилася змінити уявлення українців про музеї, — Тетяна Вік­торівна Сосновська, працівник культури та радіожурналістка, генеральний директор Національного музею історії України, заслужений працівник культури України. Та нині у неї — непрості часи, бо стала заручницею подій, які не від неї залежать: протест киян проти повільного вкорінення поруч з НМІУ, на території давньої Десятинної церкви, чи то каплиці православної церкви Московського патріархату, чи…

Read More

Валентин ЯБЛОНСЬКИЙ, професор, доктор історичних наук Історія польсько-українських відносин бере свої витоки з часів Київської Руси. Ярослав Мудрий, після походів на Польщу 1030—1031 рр., захопив полонених і розселив їх у долині річки Рось, де вони займалися сільським господарством, а пізніше асимілювалися. У Києві існував окремий польський квартал поблизу Лядської брами, де у ХІІ ст. була заснована католицька місія. З часом поляки вже становили значний відсоток на теренах Руси. Найчисленніші польські громади в межах українського етнічного масиву сформувались на Правобережжі та Східній Галичині. Цьому значною мірою сприяло створення 1275 року римо-католицьких єпархій у Галичі, Львові, Перемишлі, Холмі…

Read More

Як стало відомо з соціальних мереж, 24 січня 2018 р. у Вінниці прибрали гіпсове погруддя Шевченка і передали в музей Революції Гідності та АТО, що діє у Вінницькій загальноосвітній школі № 22. Це обурило громадськість. Чиновники мерії інформують… Демонтаж пам’ятника Тарасу Шевченку у центрі Вінниці відбувся серед ночі. Зранку люди побачили паркан навколо прибраного погруддя, який охороняли близько десяти правоохоронців та стільки ж молодиків. “На цьому місці встановлюватимуть Пам’ятник Небесній Сотні. Більше ніякої інформації невідомо”, — сказали у цілодобовій варті Вінницької міської ради. Згодом у мерії уточнили, що гіпсове погруддя…

Read More

«Слава  України  має  своїм  джерелом  не  політичну  владу, а  НАЦІОНАЛЬНУ культуру  народу — внесок  мислителів  і просвітників   у спільний набуток людства» Виходячи з реальних викликів і загроз, які постали перед Україною: військова агресія Росії, активізація внутрішніх антинаціональних сил,  складна соціально-економічна ситуація, утвердження панування фінансово-політичного олігархату в усіх сферах життєдіяльності української Нації, делегати з’їзду заявляють про готовність діяти консолідовано з усіма національно-патріотичними силами в інтересах Українського народу задля збереження і зміцнення Державності як найвищої цінності Нації. Головними просвітницькими засадами діяльності «Просвіти» є ідейний україноцентризм, реалізація Національної ідеї,  побудова Національної держави та…

Read More

Шановний Павле Михайловичу! Міністерство культури України в межах своєї компетенції розглянуло лист членів Всеукраїнської координаційної ради громадських організацій захисту державної мови від 04.10.2017 №27 щодо утвердження українськомовного середовища в реаліях сьогодення та інформує. Насамперед дозвольте подякувати всім учасникам Всеукраїнської координаційної ради громадських організацій захисту державної мови та безпосередньо Всеукраїнському товариству “Просвіта” ім. Тараса Шевченка за багаторічну діяльність, спрямовану на зміцнення статусу української мови. Мінкультури поділяє Вашу стурбованість станом української мови у суспільстві та необхідністю впровадження дієвих механізмів для зміцнення її державного статусу. Враховуючи необхідність вжиття невідкладних системних заходів для відновлення…

Read More

Володимир СЕМИСТЯГА, голова Луганського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Мовна політика — це сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин або на розвиток мовної системи в певному напрямі. Як складник національної політики, вона віддзеркалює її принципи та відповідає панівній ідеології. Характерною тенденцією антиукраїнської мовної політики російського сусіда-агресора завжди було звуження сфер функціонування української мови, обмеження її застосування, навіть на побутовому рівні. Чи мають спільне коріння події, що нині розвиваються на окупованих путінською Росією теренах Луганщини і Донеччини? Безумовно! Взірцем для утвердження українофобської політики в цьому…

Read More

Микола ТАБОРИТ Микола Федотович Біляшівський (1867—1926), 150-річчя якого просвітяни, широка наукова громадськість відзначають нині, був людиною енциклопедичних знань і різнобічних інтересів. Він сказав своє вагоме слово  в археології, етнографії, мистецтво- і музеєзнавстві, природоохоронній справі. У колі його зацікавлень були журналістика і видавнича справа. Плідно працював як громадський і державний діяч. Був засновником і першим директором  Київського художньо-промислового і наукового музею,  дійсним членом Української академії наук (1919 р.). Він — із когорти славетних українців, які в період Української національної революції (1917 р.) закладали підвалини нинішньої незалежної України. Голова Товариства «Просвіта» Павло…

Read More