Категорія: Абетка відомих імен

Від Енциклопедії українознавства до ЕСУ 70 років тому розпочалася підготовка першої в історії української Енциклопедії. Відтоді цей масштабний проект пережив кілька перетворень, відродився після Незалежності й триває як видання “Енциклопедії сучасної України” (ЕСУ). Над чим і як працюють наші енциклопедисти, розповів керівник Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ М. Железняк. — Миколо Григоровичу, коли й чому виникла, як розвивалася ця грандіозна ідея? — Думка про створення такої енциклопедії з’явилася в Європі; в Україні підтримали цю ідею. Фактично це — один із перших спільних проектів науковців України та діаспори, які довго були роз’єднані…

Read More

У Національному палаці мистецтв “Україна” відбувся концерт Національного заслуженого академічного ансамблю танцю ім. П. Вірського, присвячений 80річчю створення цього уславленого колективу. Про минуле й сьогодення Ансамблю наша розмова з Генеральним директором — художнім керівником, головою Національної хореографічної спілки України Мирославом Вантухом. — Мирославе Михайловичу, як доля звела Вас з Ансамблем Вірського? — Свого часу я жив і працював у Львові. Тут 1964 року створив ансамбль “Юність”. А наступного року до Львова приїхав Павло Вірський. Він був у нас на репетиції. Я показав йому чотири наших нових номери. Він подякував. Ще…

Read More

Антоніна ЦАРУК, м. Кропивницький Олександр Кердіваренко досі лишається загадковою планетою, яку, на жаль, ніхто з літературознавчого товариства не набрався відваги дослідити. І цей острах має пояснення: багатогранність таланту. За позірною простотою (читабельністю) його творів відкриваються філософські глибини аналізу першопричин особистісних і суспільних проблем, тобто чого людині бракує для щасливого самоусвідомлення. Ця органічна ознака письма митця осяяна любов’ю до українського села і гірким сумом від болісно вкорінених у споконвічну народну душу тривог і жалів, а стійкості у протистоянні історичним викликам додає щедрий і цілющий народний гумор. Жанрова розлогість доробку О. Кердіваренка (нарис…

Read More

Дмитро ЛОМАЧУК, кінорежисер, сценарист, лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка, доктор культурології Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні. Пам’ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, підступне нищення Січової Запорізької республіки, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови. А з недавніх історичних подій — муравйовські погроми, розстріляне Відродження, Голодомор тридцять третього, чорна наруга тридцять сьомого, чорнобильська трагедія. Називаючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить…

Read More

Враження від презентації роману «Троща» Василя Шкляра Катерина ЯНИК, студентка І курсу гуманітарно-педагогічного факультету З ініціативи доктора філологічних наук, проф. Сидора Кіраля група студентів ГРФ і КТ побувала на презентації нового роману “Троща” відомого українського письменника Василя Шкляра, яка відбулася 16 листопада 2017 р. у Червоному залі Будинку кіно. В. Шкляр – автор відомих романів “Тінь сови”, “Ностальгія”, “Ключ”, “Елементал”, “Залишенець” (“Чорний Ворон”), “Маруся”, збірки повістей та оповідань “Сніг”, “Живиця”. Його твори перекладено шведською, російською, вірменською та іншими мовами. Це була справді масштабна подія. Презентацію розпочав відомий бандурист Тарас Компаніченко,…

Read More

Володимир Кошуба закінчив Київську консерваторію як піаніст (клас професора Т. Кравченко) та як органіст (клас заслуженого діяча мистецтв України, професора А. Котляревського). Після закінчення консерваторії артист працював у столичному театрі ім. І. Франка та Київській філармонії. З 1981 року — соліст-органіст Республіканського будинку органної та камерної музики України. 1999 року Американський біографічний інститут (АВІ) при Конгресі США ім’я Володимира Кошуби заніс у всесвітній каталог музикантів нового тисячоліття. Творчу діяльність митець із 1983 року поєднує з викладанням класу органа в Київській спеціалізованій музичній школі ім. М. В. Лисенка. 2007 року йому…

Read More

Євген Михайлович Баран — український літературний критик, літературознавець, есеїст. Кандидат філологічних наук. Лауреат численних премій. Заслужений працівник культури України. З 2009 року — голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ. — Пане Євгене, що відбувається, на Вашу думку, з нашою літературою? — Я би хотів сам зрозуміти, що з нашою літературою відбу­вається. Не тверджу, що все ка­тастрофічно, але симптоми три­вожні. З іншого боку, ситуація з літературою, тим більше нашою, завжди була “на межі”. Сьогод­ ні ми нібито звільнилися від ідео­логічних лещат, зате потрапили в лещата суспільної кон’юнктури. Аби вижити, багато письменни­ків заграють…

Read More