Історія – Слово Просвіти

Коріння й гілля роду Митрофана Трублаєвича

11.05.201712.05.2017 slovo

Один із засновників подільської «Просвіти» — виходець зі священицького роду Михайло ЦИМБАЛЮК, член Національної спілки письменників України, м. Хмельницький Митрофан Антонович Трублаєвич — один із засновників “Просвіти” на Поділлі. А ще він один із засновників подільської кооперації, музейної справи. Крім того, в матеріалах краєзнавчих конференцій ім’я Митрофана Антоновича час від часу постає також серед новаторів у застосуванні юридичних практик. Громадсько-культурний і державницький діяч Поділля Віктор Приходько (1886—1982), перебуваючи в еміграції, опублікував спогади “Під сонцем Поділля”. Губернський комісар і голова губернського земства у Кам’янці-Подільському в добу Визвольних змагань 1917—1920 років, він…

Тарас Шевченко в житті Володимира Гнатюка

11.05.2017 slovo

Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, співзасновниця, директор Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, відмінник освіти України, член НСКУ, НСЖУ, НШТ у Львові, с. Велеснів Монастириського району, Тернопілля Наш земляк Володимир Гнатюк, навчаючись у Львівському університеті і рецензуючи журнал “Житє і слово” за 1894 рік, зупиняється на статті Івана Франка “Шевченко герой польської революційної легенди”. Рецензію опублікував у “Записках Наукового товариства імені Шевченка” (Т. VІ. с. 14—15), досить детально передаючи її зміст. Фотокопія цієї рецензії експонується у першій кімнаті нашого музею. Гнатюк-студент наполегливо працює над вивченням літератури та мови. 1897 року пише літературну розвідку “Вплив…

Долі українського сходу

10.05.201711.05.2017 slovo

У Національному музеї історії України в Другій світовій війні працює виставка “Український Схід”, присвячена патріотам України, які на сході нашої держави відстоюють її суверенітет та цілісність. За два з половиною роки співробітники Музею зібрали понад 4 тисячі автентичних музейних предметів, які висвітлюють події на сході України. Половина з них представлена на новій виставці, більшість — експонують вперше. У пролозі до виставки — колекції прапорів і шевронів, переданих до музею учасниками бойових дій. Акцентна композиція виставки “Хресний шлях” уособлює криваву ціну, яку платит наш народ за право вільно жити на своїй…

Історія декомунізації

10.05.201711.05.2017 slovo

У Національному музеї історії України Державна архівна служба України презентувала архівно-музейний проект “Декомунізація: архівні хроніки”. Виставка приурочена до другої річниці ухвалення Верховною Радою України законів “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років”, “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років”. На презентації виступили Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; Тетяна Сосновська, директор Національного музею історії України; Тетяна…

Подружжя лікарів-просвітян

05.05.201706.05.2017 slovo

Анатолій КАРП’ЮК, поет і краєзнавець, м. Костопіль Рівненської області Про лікарів Рощинських — Петра та Ганну, котрі майже півтора десятка літ віддали професійній та громадсько-просвітянській діяльності в Костополі (а вони працювали в нашому місті упродовж 1924—1938 рр.), хоч як дивно, але я ширше дізнався з канадської газети “Український Голос”, яку надіслав із Країни кленового листка уродженець нашого міста Микола Шпилькин. Цей часопис за 29 жовтня 1947 р. (число № 44) розповідає про них як про “незабутніх героїв Волині, зокрема Костопільщини, які загинули від рук німецьких катів” у лютому 1943 року…

Українська весна в Шостці 1917 року

21.04.2017 slovo

В’ячеслав КИРИЄВСЬКИЙ, член “Просвіти У квітні 1917 р. близько двох десятків робітників Шосткинського порохового заводу (ШПЗ), серед них Петач, Проников, Кукарєшніков та інші, організували в Шостці український гурток, який через тиждень-два налічував аж 700 членів. Невдовз 29 квітня (12 травня за н. ст.) гуртківці заснували український клуб та товариство “Просвіта” [4, 27]. Шосткинські гуртківці та просвітяни взяли участь першотравневій маніфестації 1917 р. на Базарній площі. Вони вдягнулися в національні костюми та вишиванки. Гуртківці стоять під портретами Шевченка та великими прапорами з гаслами, написаними українською мовою: “Гуртуйтеся, українці!”, “Слава Україні!”, “Прийшов…

Вічно молоді

08.04.201708.04.2017 slovo

Валентина СТРІЛЬКО, президент Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого 3 квітня 2017 року виповнюється 100 років Бориспільській “Просвіті”. Друкуємо дослідження про активних просвітян краю та їхні трагічні долі за радянських часів. Світлі обличчя учасників хору при Бориспільській “Просвіті” 1918 року (на фото) пильно дивляться на нас, ніби запитуючи: “А чи Ви так само щиро любите Україну, як і ми?”. Серед учасників зліва направо: 1. Марченко В. С. (1-й у 1-му ряду), 3-й Конопля К. М., 4-й Регент хору Раєвський Є. В., 5-й Прядка Є. Є. У 2-му ряду: 1-й Левченко…

Про видатних діячів Української революції 1917—1922 років з Полтавщини

01.04.2017 slovo

Нові серії стали продовженням інформаційно-просвітницького проекту “Поборники Незалежності. Полтавщина”. Сайт суспільного телеканалу “Лтава” оприлюднив нові серії про діячів Української революції 1917—1922 років. Оповідачем і автором текстів став член “Просвіти”, кандидат історичних наук Віктор Ревегук. Телеглядачі області мали змогу переглянути передачі про уродженця Полтави (народився на Кобищанах, відтепер з ініціативи “Просвіти” тут є вулиця на його честь), старшину Армії УНР, особистого ад’ютанта та племінника Симона Петлюри, патріарха УАПЦ Степана Скрипника (Мстислава). Також про уродженця Гадяча, члена Української Центральної Ради від Полтавщини Павла Чижевського, а ще про уродженця Рунівщини Полтавського району, старшину…

Свідоцтво про моральність

01.04.2017 slovo

У королівському вільному місті Дрогобичі, як його називали ще 1928 року, для того, щоб отримати право на працю, потрібно було мати від магістрату Свідоцтво про моральність. Так-так, довідку про те, що в нічому аморальному мешканець міста не запідозрений і є гідним громадянином. Написано свідоцтво на спеціальному бланку і виглядає бюрократично. І можна повірити, що цей скромний, однак важливий документ його власник не купив у чиновника, і якби він часом мав проблеми з поліцією чи, наприклад, пиячив, то ніхто б йому такого не дав, будьте певні. Цієї весни завдяки пані Орисі…

Мовні стратегії Володимира Свідзінського

01.04.2017 slovo

Елеонора Соловей — відомий літературний критик і літературознавець, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури НАН України, лауреат одразу двох престижних літературних премій імені Сергія Єфремова та Василя Стуса написала надзвичайно цікаву книжку про одного з поетів “Розстріляного відродження”. Її фундаментальна розвідка “Невпізнанний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського” фактично повертає до життя самобутнього лірика, якого сміло можна зарахувати до когорти найталановитіших українських поетів минулого століття. За радянських часів ім’я письменника замовчувалося, як і обставини його трагічної загибелі від рук співробітників НКВС. — Напевне, найбільшою драмою у житті Володимира…