Продовження апологетики абсурду

Степан ПАВЛЮК, академік НАНУ, доктор історичних наук, професор, директор Інституту народознавства НАНУ;   Роман КИРЧІВ, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ   Таке загальне враження від прочитання книжки ужгородського історика Володимира Фенича “Угорська Русь і “Ганнібалова присяга» Михайла Драгоманова: початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною» (Ужгород, 2015. — 144 с.), виданої під грифом Історичного факультету Ужгородського національного університету. Уже з експресивного формулювання заголовка і перших рядків вступу виразно зазначилося, з якого поля це писання, хто його автор, та що сподіватися на…

Read More

Природне джерело завжди чисте і прозоре

Михайло ЧОРНОПИСКИЙ, доцент кафедри української фольклористики ім. академіка Ф.Колесси ЛНУ ім. І. Франка, голова Комісії фольклористики НТШ   2015 року у Любліні вийшов науковий збірник “Gdzie bije źródło…» (288 с.) — “Де б’є джерело…» за редакцією Фелікса Чижевського, Аґнешки Дудек-Шуміґай, Марії Жиґалової. Ф. Чижевський — професор, науковий працівник Інституту слов’янської філології, декан української філології, дослідник діалектів і порівняльної граматики мовного пограниччя, член редколегії комітетів наукових видань “Славістичні дослідження Університету Марії Кюрі-Склодовської» і білоруського “Вісника Брестського університету», член загальнопольського і регіонального наукових товариств, входить до складу Комітету слов’янознавства Польської академії наук…

Read More

Про Акт відновлення незалежності України

Василь ШПІЦЕР   24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила “Акт проголошення незалежності України». Громадяни нашої держави майже одностайно підтримали це рішення Верховної Ради, проголосувавши абсолютною більшістю “За» на референдумі, що відбувся 1 грудня 1991 року — 90,32 %. Сьогодні Незалежну Україну наша молодь мужньо захищає від загарбника-московита. Проте не слід забувати, що вперше незалежність Української Держави офіційно була проголошена 22 січня 1918 року державно-правовим актом, знаним як “Четвертий Універсал Української Центральної Ради». Універсал проголосив Українську Народну Республіку “самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Після поразки…

Read More

Десять тисяч вікон у минуле

Унікальний фотолітопис Михайла Хавлюка з Отинії   Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів На карті пам’яті встає Містечко з іменем Отиня. Вікно там світиться моє Крізь літ далеких павутиння… П. Ш., 1984 р. 1 Провінційні містечка… Так, саме містечка, а не селища міського типу, як їх називали в радянські часи (і називають досі), чи просто, по-армійському, населені пункти. Такі містечка в духовно-інтелектуальному вимірі ніколи не були провінційними. Бо в них, а надто в австрійську добу, діяли читальні “Просвіти”, економічні товариства, самовіддано трудилися…

Read More

Михайло Грушевський зустрів свій 50-річний ювілей у Москві

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО   У нинішні дні відзначення 150-річчя Михайла Грушевського доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко нагадує, що свій півстолітній ювілей він зустрів у Москві в іпостасі політичного засланця.   “Я оснувався в Москві, Арбат 55…” Пістолітній ювілей Михайла Сергійовича1 випав на сьомий день з часу його прибуття 11 вересня 1916 р. (за старим стилем) в Москву з Казані та на п’ятий день після поселення 13 вересня на Арбаті (до цього Грушевський з дружиною Марією Сильвестрівною і донькою Катериною (Кулюнею) жили в готелі “Лоскутний”…

Read More

Євген БУКЕТ: «Головна мета наших ворогів — зламати віру козацької нації у власні сили»

Нещодавно побачила світ книжка краєзнавця, заступника голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, головного редактора газети “Культура і життя” Євгена Букета “Швачка — фенікс українського духу” (К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.). Вона присвячена повстанню надвірних козаків 1768 року, відомому як Коліївщина. Про нову дослідницьку роботу, а також те, чому потребують переосмислення події, що розгорталися в Україні у XVIII ст., наша розмова з автором. — Книжка “Швачка — фенікс українського духу” друга Ваша праця про повстання надвірних козаків 1768 року. Чим викликана цікавість до цієї…

Read More

У ті історичні, серпневі дні 1991 року…

Георгій ЛУК’ЯНЧУК “Жовто-блакитний — то наша Ліра, Жовто-блакитний — то наша Віра, Жовто-блакитний — то наша Воля, Жовто-блакитний — то наша Доля!” (рядки написані на барикадах Білого дому в Москві 19—21 серпня 1991 року) 19 серпня 1991 року в столиці радянської імперії відбувся контрреволюційний путч реакціонерів: керівників КПСС, КГБ та совєтської армії. Президент СРСР Горбачов — ініціатор перебудови — опинився під арештом у Криму. І лише спротив громадянського суспільства, що народилось у республіках, які входили до складу СРСР під час горбачовської перебудови, завадив путчистам здійснити свої плани. На підмогу першому…

Read More

Гідна відповідь Бродському

Олена О’ЛІР   Дисиденти бувають різні. Ще “застійного” 1977 року російські дисиденти в еміграції Володимир Буковський, Віктор Некрасов, Наталія Горбаневська, Андрій Амальрік і Володимир Максимов фігурували серед підписантів “Декларації в українській справі” Єжи Ґедройця, де підтверджувалося право України на незалежне державне буття. А 1991 чи 1992-го (за різними джерелами), коли наша незалежність уже була доконаним фактом, відомий російсько-єврейський поет із репутацією дисидента, який доживав віку в США, написав злісний віршований пасквіль “На независимость Украины”, де з позицій великоросійського шовінізму паплюжив усе українське — аж до Шевченкового генія і нашого національного…

Read More

Творцям неграмотних казок

Про фільм «Берестечко. Битва за Україну» о. Юрій МИЦИК, д. і. н., проф., заслужений діяч науки і техніки, Київ   Нещодавно вийшов фільм про Берестецьку битву 1651 року (автор ідеї Петро Опанасюк, режисер Андрій Смусь, оповідач Валентин Дем’янів (він основний у цьому колективі)). Автори пропонують нібито нове бачення битви, гостро дорікають попереднім історикам за “вигадки, підтасовки фактів”. Мовляв, історію України як мінімум ХVІ—ХVІІ ст. начебто злісно викривляли та замовчували вороги України, вона ставала “заштампованою”, а історики нібито не хочуть знати нічого нового і сліпо йдуть за фальсифікаторами. Отже, Берестецька битва,…

Read More

Чи видатна кава?

Марина КОЛОМІЙЧЕНКО, м. Ніжин   Я вам кажу, що цей поет був геній. Ви кажете, що ви пили з ним каву. Я вам кажу, що то не є суттєве, чи ви йому на очі потрапляли. Ви кажете: — Історію цікаву я розкажу. — Як ви пили з ним каву?! Вам більш нічого не було цікаво? Тебе ні з ким не треба пити, каво. Ліна Костенко   Ніжин завжди славився своєю історією, та ще більше — цікавими особистостями, життя чи діяльність яких пов’язані з цим містом. І справді, згадаймо навчання Гоголя…

Read More