Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав КИРИЄВСЬКИЙ, член “Просвіти У квітні 1917 р. близько двох десятків робітників Шосткинського порохового заводу (ШПЗ), серед них Петач, Проников, Кукарєшніков та інші, організували в Шостці український гурток, який через тиждень-два налічував аж 700 членів. Невдовз 29 квітня (12 травня за н. ст.) гуртківці заснували український клуб та товариство “Просвіта” [4, 27]. Шосткинські гуртківці та просвітяни взяли участь  першотравневій маніфестації 1917 р. на Базарній площі. Вони вдягнулися в національні костюми та вишиванки. Гуртківці стоять під портретами Шевченка та великими прапорами з гаслами, написаними українською мовою: “Гуртуйтеся, українці!”, “Слава Україні!”, “Прийшов…

Read More

Вічно молоді

Валентина СТРІЛЬКО, президент Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого 3 квітня 2017 року виповнюється 100 років Бориспільській “Просвіті”. Друкуємо дослідження про активних просвітян краю та їхні трагічні долі за радянських часів. Світлі обличчя учасників хору при Бориспільській “Просвіті” 1918 року (на фото) пильно дивляться на нас, ніби запитуючи: “А чи Ви так само щиро любите Україну, як і ми?”. Серед учасників зліва направо: 1. Марченко В. С. (1-й у 1-му ряду), 3-й Конопля К. М., 4-й Регент хору Раєвський Є. В., 5-й Прядка Є. Є. У 2-му ряду: 1-й Левченко…

Read More

Про видатних діячів Української революції 1917—1922 років з Полтавщини

Нові серії стали продовженням інформаційно-просвітницького проекту “Поборники Незалежності. Полтавщина”. Сайт суспільного телеканалу “Лтава” оприлюднив нові серії про діячів Української революції 1917—1922 років. Оповідачем і автором текстів став член “Просвіти”, кандидат історичних наук Віктор Ревегук. Телеглядачі області мали змогу переглянути передачі про уродженця Полтави (народився на Кобищанах, відтепер з ініціативи “Просвіти” тут є вулиця на його честь), старшину Армії УНР, особистого ад’ютанта та племінника Симона Петлюри, патріарха УАПЦ Степана Скрипника (Мстислава). Також про уродженця Гадяча, члена Української Центральної Ради від Полтавщини Павла Чижевського, а ще про уродженця Рунівщини Полтавського району, старшину…

Read More

Свідоцтво про моральність

У королівському вільному місті Дрогобичі, як його називали ще 1928 року, для того, щоб отримати право на працю, потрібно було мати від магістрату Свідоцтво про моральність. Так-так, довідку про те, що в нічому аморальному мешканець міста не запідозрений і є гідним громадянином. Написано свідоцтво на спеціальному бланку і виглядає бюрократично. І можна повірити, що цей скромний, однак важливий документ його власник не купив у чиновника, і якби він часом мав проблеми з поліцією чи, наприклад, пиячив, то ніхто б йому такого не дав, будьте певні. Цієї весни завдяки пані Орисі…

Read More

Мовні стратегії Володимира Свідзінського

Елеонора Соловей — відомий літературний критик і літературознавець, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури НАН України, лауреат одразу двох престижних літературних премій імені Сергія Єфремова та Василя Стуса написала надзвичайно цікаву книжку про одного з поетів “Розстріляного відродження”. Її фундаментальна розвідка “Невпізнанний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського” фактично повертає до життя самобутнього лірика, якого сміло можна зарахувати до когорти найталановитіших українських поетів минулого століття. За радянських часів ім’я письменника замовчувалося, як і обставини його трагічної загибелі від рук співробітників НКВС. — Напевне, найбільшою драмою у житті Володимира…

Read More

Трагедія українського Берестя

Зоя ШАЛІВСЬКА, просвітянка, член Київського правозахисного товарис тва “Холмщина” ім. Михайла Грушевського Сумним та скорботним для моєї родини завжди був весняний день 21 березня. Саме цього дня 1944 року польські бойовики знищили українське село Бересть Грубешівського повіту, що на Холмщині (нині територія Польщі). Того кривавого ранку було жорстоко вбито понад 300 українців, мирних селян, переважно жінок, дітей, стариків. Наша родина втратила одинадцятьох своїх близьких… “Бересть — одне з найсвідоміших українських сіл Холмщини, що розтягнулося на 3 км. У ньому проживало близько 1000 чоловік, і з них 95 % українців, воно…

Read More

На зорі національного відродження

Надія ОНИЩЕНКО Документальну виставку з такою назвою у Київському будинку вчителя відкрив Центральний державний архів зарубіжної україніки до 100-річчя Української революції та Української Центральної Ради. Документи більш ніж із десяти фондів розповідають про складні й суперечливі процеси політичного та громадського життя впродовж 1917—1918 років, пов’язані з поступовими світоглядними змінами українців на майбутнє спочатку як автономії у складі Російської федеративної республіки, а згодом — незалежної держави. За хронологічним принципом представлені тогочасні історичні події: Лютнева революція та утворення Української Центральної Ради, ухвалення Конституції України в останній день існування УЦР, діяльність різноманітних українських…

Read More

Уроки вітчизняної історії

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Національному музеї історії України відкрили виставку “100 років Української революції. Відроджена держава”, що присвячена сторіччю від початку Української революції 1917—1921 років та створенню першого українського парламенту — Української Центральної Ради. Українська революція 1917—1921 років — низка політичних та військових подій національно-визвольної боротьби українського народу за відновлення власної державності, визначальними серед яких стали утворення: Української Центральної Ради — представницького органу українських демократичних сил (головою УЦР обрали Михайла Грушевського); різних форм національної державності (Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка). Українська революція 1917—1921 років вперше показала світові суверенну…

Read More

Пам’ятка доби національного відродження та Української революції

Ця книжка днями побачила світ. Її авторами стали заслужений працівник культури України, заступник директора обласного краєзнавчого музею, член “Просвіти” Володимир Мокляк, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт та директор краєзнавчого музею Олександр Супруненко.   Протягом десятиліть комуністично-російський окупаційний режим нищив пам’ять про події Української революції 1917—21 років, зокрема й про будинок Українського клубу у Полтаві. Тож видання такого історичного дослідження стало вагомою подією у справі відновлення історичної пам’яті українців. Цегляний будинок по вулиці Стрітенській,…

Read More

«Добре робити історію…»

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ 2016 рік минув під знаком Михайла Грушевського з нагоди його 150-річного ювілею. Та вже року нинішнього можемо відзначити 100-річчя його соціально-політичних праць, революційної публіцистики, розпочатої промовою на Українській маніфестації у Києві 19 березня 1917 р.  Публіцистична спадщина М. С. Грушевського спростовує міфи, вигадки і звичайні недомовки, що супроводжують  політичні суперечки навколо постаті Великого Українця. Навколо постаті Михайла Грушевського виникло чимало байок; деякі з них гідні посмішки, інші вимагають спростування. Царські жандарми вигадали, а радянські чекісти потім підхопили легенду, ніби він “запозичив” національну свідомість на австрійській Галичині. Насправді ж…

Read More