Десять тисяч вікон у минуле

Унікальний фотолітопис Михайла Хавлюка з Отинії   Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів На карті пам’яті встає Містечко з іменем Отиня. Вікно там світиться моє Крізь літ далеких павутиння… П. Ш., 1984 р. 1 Провінційні містечка… Так, саме містечка, а не селища міського типу, як їх називали в радянські часи (і називають досі), чи просто, по-армійському, населені пункти. Такі містечка в духовно-інтелектуальному вимірі ніколи не були провінційними. Бо в них, а надто в австрійську добу, діяли читальні “Просвіти”, економічні товариства, самовіддано трудилися…

Read More

Михайло Грушевський зустрів свій 50-річний ювілей у Москві

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО   У нинішні дні відзначення 150-річчя Михайла Грушевського доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко нагадує, що свій півстолітній ювілей він зустрів у Москві в іпостасі політичного засланця.   “Я оснувався в Москві, Арбат 55…” Пістолітній ювілей Михайла Сергійовича1 випав на сьомий день з часу його прибуття 11 вересня 1916 р. (за старим стилем) в Москву з Казані та на п’ятий день після поселення 13 вересня на Арбаті (до цього Грушевський з дружиною Марією Сильвестрівною і донькою Катериною (Кулюнею) жили в готелі “Лоскутний”…

Read More

Євген БУКЕТ: «Головна мета наших ворогів — зламати віру козацької нації у власні сили»

Нещодавно побачила світ книжка краєзнавця, заступника голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, головного редактора газети “Культура і життя” Євгена Букета “Швачка — фенікс українського духу” (К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.). Вона присвячена повстанню надвірних козаків 1768 року, відомому як Коліївщина. Про нову дослідницьку роботу, а також те, чому потребують переосмислення події, що розгорталися в Україні у XVIII ст., наша розмова з автором. — Книжка “Швачка — фенікс українського духу” друга Ваша праця про повстання надвірних козаків 1768 року. Чим викликана цікавість до цієї…

Read More

У ті історичні, серпневі дні 1991 року…

Георгій ЛУК’ЯНЧУК “Жовто-блакитний — то наша Ліра, Жовто-блакитний — то наша Віра, Жовто-блакитний — то наша Воля, Жовто-блакитний — то наша Доля!” (рядки написані на барикадах Білого дому в Москві 19—21 серпня 1991 року) 19 серпня 1991 року в столиці радянської імперії відбувся контрреволюційний путч реакціонерів: керівників КПСС, КГБ та совєтської армії. Президент СРСР Горбачов — ініціатор перебудови — опинився під арештом у Криму. І лише спротив громадянського суспільства, що народилось у республіках, які входили до складу СРСР під час горбачовської перебудови, завадив путчистам здійснити свої плани. На підмогу першому…

Read More

Гідна відповідь Бродському

Олена О’ЛІР   Дисиденти бувають різні. Ще “застійного” 1977 року російські дисиденти в еміграції Володимир Буковський, Віктор Некрасов, Наталія Горбаневська, Андрій Амальрік і Володимир Максимов фігурували серед підписантів “Декларації в українській справі” Єжи Ґедройця, де підтверджувалося право України на незалежне державне буття. А 1991 чи 1992-го (за різними джерелами), коли наша незалежність уже була доконаним фактом, відомий російсько-єврейський поет із репутацією дисидента, який доживав віку в США, написав злісний віршований пасквіль “На независимость Украины”, де з позицій великоросійського шовінізму паплюжив усе українське — аж до Шевченкового генія і нашого національного…

Read More

Творцям неграмотних казок

Про фільм «Берестечко. Битва за Україну» о. Юрій МИЦИК, д. і. н., проф., заслужений діяч науки і техніки, Київ   Нещодавно вийшов фільм про Берестецьку битву 1651 року (автор ідеї Петро Опанасюк, режисер Андрій Смусь, оповідач Валентин Дем’янів (він основний у цьому колективі)). Автори пропонують нібито нове бачення битви, гостро дорікають попереднім історикам за “вигадки, підтасовки фактів”. Мовляв, історію України як мінімум ХVІ—ХVІІ ст. начебто злісно викривляли та замовчували вороги України, вона ставала “заштампованою”, а історики нібито не хочуть знати нічого нового і сліпо йдуть за фальсифікаторами. Отже, Берестецька битва,…

Read More

Чи видатна кава?

Марина КОЛОМІЙЧЕНКО, м. Ніжин   Я вам кажу, що цей поет був геній. Ви кажете, що ви пили з ним каву. Я вам кажу, що то не є суттєве, чи ви йому на очі потрапляли. Ви кажете: — Історію цікаву я розкажу. — Як ви пили з ним каву?! Вам більш нічого не було цікаво? Тебе ні з ким не треба пити, каво. Ліна Костенко   Ніжин завжди славився своєю історією, та ще більше — цікавими особистостями, життя чи діяльність яких пов’язані з цим містом. І справді, згадаймо навчання Гоголя…

Read More

Книги — захисникам Вітчизни!

Іван ПАХОЛЬЧУК, голова осередку Уманського НУС Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка   Закінчилася благодійна акція “Подаруй книгу захисникові України” в Уманському національному університеті садівництва, ініціаторами та організаторами якої виступив місцевий осередок ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та Уманський центральний волонтерський штаб “Разом” в особі його активного члена Лариси Фицик. Небайдужі до долі захисників України викладачі й студенти зібрали більше трьох сотень книг на різні смаки й уподобання, які відправлять у гарячі точки військового протистояння, у військові шпиталі. Відтак воїни Вітчизни матимуть можливість краще пізнати минуле рідного народу, заглибившись в…

Read More

Як Петлюра вбивав Болбочана…

Ірина ФАРІОН, доктор філології, м. Львів   Наша українська історія — це не лише війни з зовнішніми напасниками, це боротьба з українською правою ідеєю всередині країни. Через це передусім не маємо української держави за суттю. Фокусом цієї війни з правою ідеєю стало жахливе і дикунське вбивство 28 червня 1919 року Петра Болбочана (1883—1919) не від рук ворога, а самим Петлюрою — найвищим утіленням української влади часів Директорії. Чому ця права ідея така загрозлива і всередині, і ззовні, — можна довідатися з долі полковника Болбочана. Який він був, цей незнаний для…

Read More

«Шануймо свої самоцвіти!»

Нарис про культурно-просвітницький рух на Херсонщині Олег ОЛЕКСЮК, голова Херсонського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка У наші буремні часи утвердження української державності на теренах багатостраждальної України, реформаторського шляху краян до європеїзації, дуже важливо не знівелювати індивідуальність нації. Херсонські лицарі України Тому саме зараз на часі згадувати про лицарів України, які жили й працювали на Херсонщині у ХІХ—ХХ століттях і долучилися до великої справи просвітництва. Згадаймо хоча б таких особистостей, як Андрій Грабенко-Конощенко, Борис Грінченко, Теофан Василевський, Дмитро Маркович, Олександр Русов зі своєю дружиною Софією Русовою та інших культурних…

Read More