Трагедія українського Берестя

Зоя ШАЛІВСЬКА, просвітянка, член Київського правозахисного товарис тва “Холмщина” ім. Михайла Грушевського Сумним та скорботним для моєї родини завжди був весняний день 21 березня. Саме цього дня 1944 року польські бойовики знищили українське село Бересть Грубешівського повіту, що на Холмщині (нині територія Польщі). Того кривавого ранку було жорстоко вбито понад 300 українців, мирних селян, переважно жінок, дітей, стариків. Наша родина втратила одинадцятьох своїх близьких… “Бересть — одне з найсвідоміших українських сіл Холмщини, що розтягнулося на 3 км. У ньому проживало близько 1000 чоловік, і з них 95 % українців, воно…

Read More

На зорі національного відродження

Надія ОНИЩЕНКО Документальну виставку з такою назвою у Київському будинку вчителя відкрив Центральний державний архів зарубіжної україніки до 100-річчя Української революції та Української Центральної Ради. Документи більш ніж із десяти фондів розповідають про складні й суперечливі процеси політичного та громадського життя впродовж 1917—1918 років, пов’язані з поступовими світоглядними змінами українців на майбутнє спочатку як автономії у складі Російської федеративної республіки, а згодом — незалежної держави. За хронологічним принципом представлені тогочасні історичні події: Лютнева революція та утворення Української Центральної Ради, ухвалення Конституції України в останній день існування УЦР, діяльність різноманітних українських…

Read More

Уроки вітчизняної історії

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Національному музеї історії України відкрили виставку “100 років Української революції. Відроджена держава”, що присвячена сторіччю від початку Української революції 1917—1921 років та створенню першого українського парламенту — Української Центральної Ради. Українська революція 1917—1921 років — низка політичних та військових подій національно-визвольної боротьби українського народу за відновлення власної державності, визначальними серед яких стали утворення: Української Центральної Ради — представницького органу українських демократичних сил (головою УЦР обрали Михайла Грушевського); різних форм національної державності (Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка). Українська революція 1917—1921 років вперше показала світові суверенну…

Read More

Пам’ятка доби національного відродження та Української революції

Ця книжка днями побачила світ. Її авторами стали заслужений працівник культури України, заступник директора обласного краєзнавчого музею, член “Просвіти” Володимир Мокляк, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт та директор краєзнавчого музею Олександр Супруненко.   Протягом десятиліть комуністично-російський окупаційний режим нищив пам’ять про події Української революції 1917—21 років, зокрема й про будинок Українського клубу у Полтаві. Тож видання такого історичного дослідження стало вагомою подією у справі відновлення історичної пам’яті українців. Цегляний будинок по вулиці Стрітенській,…

Read More

«Добре робити історію…»

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ 2016 рік минув під знаком Михайла Грушевського з нагоди його 150-річного ювілею. Та вже року нинішнього можемо відзначити 100-річчя його соціально-політичних праць, революційної публіцистики, розпочатої промовою на Українській маніфестації у Києві 19 березня 1917 р.  Публіцистична спадщина М. С. Грушевського спростовує міфи, вигадки і звичайні недомовки, що супроводжують  політичні суперечки навколо постаті Великого Українця. Навколо постаті Михайла Грушевського виникло чимало байок; деякі з них гідні посмішки, інші вимагають спростування. Царські жандарми вигадали, а радянські чекісти потім підхопили легенду, ніби він “запозичив” національну свідомість на австрійській Галичині. Насправді ж…

Read More

Володимир-Волинський часів І Світової війни (1915—1918) у фотоматеріалах та документах заслуженої вчительки УРСР Теодори Ліщинської

Олексій ПЕТРУНІН, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею; Олена ЧЕРЕНЮК, провідна наукова співробітниця, зав. фондами Володимир-Волинського історичного музею Перша Світова війна (1914—1918) — драматичний, складний, але водночас малодосліджений період в історії нашого краю. Особливим явищем у контексті військових подій є культурно-громадська діяльність легіону Українських Січових Стрільців на Волині. Розташований поблизу російсько-австрійського кордону, Володимир-Волинський у перші дні війни став ареною бойових дій. Уже у серпні 1914 року підрозділи австро-угорської армії атакували місто, але зустріли стійкий опір російських військ. У липні 1915 року австро-угорські війська вступили у Володимир-Волинський. Місто і довколишні села вражали…

Read More

Звернення Президента до Українського народу з нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років

Шановні пані та панове! Дорогі співвітчизники! Надпотужний політичний землетрус, яким для Європи та Азії виявилася Перша світова війна, тоді розвалив кілька імперій. Ще на початку ХХ століття вони видавалися непорушними основами континентального порядку, та за якихось двадцять років ті колоси на глиняних ногах впали, а на руїнах постала низка нових незалежних держав. На авансцені історії повноголосо заявили про себе народи, над правом на самостійне існування яких у провідних європейських столицях навіть не замислювалися. Незабаром Чехія та Польща, Фінляндія та Естонія, Литва та Латвія, інші близькі нам країни відзначатимуть століття відновлення…

Read More

Продовження апологетики абсурду

Степан ПАВЛЮК, академік НАНУ, доктор історичних наук, професор, директор Інституту народознавства НАНУ;   Роман КИРЧІВ, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ   Таке загальне враження від прочитання книжки ужгородського історика Володимира Фенича “Угорська Русь і “Ганнібалова присяга» Михайла Драгоманова: початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною» (Ужгород, 2015. — 144 с.), виданої під грифом Історичного факультету Ужгородського національного університету. Уже з експресивного формулювання заголовка і перших рядків вступу виразно зазначилося, з якого поля це писання, хто його автор, та що сподіватися на…

Read More

Природне джерело завжди чисте і прозоре

Михайло ЧОРНОПИСКИЙ, доцент кафедри української фольклористики ім. академіка Ф.Колесси ЛНУ ім. І. Франка, голова Комісії фольклористики НТШ   2015 року у Любліні вийшов науковий збірник “Gdzie bije źródło…» (288 с.) — “Де б’є джерело…» за редакцією Фелікса Чижевського, Аґнешки Дудек-Шуміґай, Марії Жиґалової. Ф. Чижевський — професор, науковий працівник Інституту слов’янської філології, декан української філології, дослідник діалектів і порівняльної граматики мовного пограниччя, член редколегії комітетів наукових видань “Славістичні дослідження Університету Марії Кюрі-Склодовської» і білоруського “Вісника Брестського університету», член загальнопольського і регіонального наукових товариств, входить до складу Комітету слов’янознавства Польської академії наук…

Read More

Про Акт відновлення незалежності України

Василь ШПІЦЕР   24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила “Акт проголошення незалежності України». Громадяни нашої держави майже одностайно підтримали це рішення Верховної Ради, проголосувавши абсолютною більшістю “За» на референдумі, що відбувся 1 грудня 1991 року — 90,32 %. Сьогодні Незалежну Україну наша молодь мужньо захищає від загарбника-московита. Проте не слід забувати, що вперше незалежність Української Держави офіційно була проголошена 22 січня 1918 року державно-правовим актом, знаним як “Четвертий Універсал Української Центральної Ради». Універсал проголосив Українську Народну Республіку “самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Після поразки…

Read More