Категорія: Літературні денники

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у ч. 4—7, 9, 11—14, 16, 18, 21—23 за 2016 р.   Тільки один раз мені випало побачити Олександра Ковіньку. Здається, я щойно закінчив школу, пробував писати, у мене дещо виходило друком, і вже тоді я твердо знав, що письменство — моє призначення, хрест і доля. Був якийсь ювілейний виступ Ковіньки чи святочна зустріч із читачами… Запам’ятався високий, кремезний, лисий чоловік літнього віку, що був стомлений, але бадьорився, ніби перехилив чарчинудругу, і весь час озирався на свою жінку, яка поводилася, як оракул, і осмикувала його.…

Read More

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16, 18, 21, 22 за 2016 р.   На сьогодні про Володимира Затуливітра написано немало. Його творчість досліджували І. Дзюба і М. Жулинський, Т. Салига і В. Моренець, десятки інших критиків і літературознавців. Нині В. Затуливітер – поет канонічного ряду. І, звичайно, багато хто звертав увагу на лексичне багатство його мови. Однак головного, як мені видається, не сказали, а воно полягає в тому, що все в поета зводиться до слова, все заради нього. Ні глибокі філософські узагальнення, ні цікаві світоглядні відкриття,…

Read More

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16, 18, 21 за 2016 р.   Львівський “Дзвін” опублікував спогади Миколи Зінчука “У пошуках народних скарбів”, фольклориста, що зібрав за своє важке і драматичне життя 8200 казок, виданих у 40 томах. Подія з розряду небуденних, яку ще треба оцінити і осмислити. Письмо, яке полонить, потрясає, захоплює. Хочеться читати вголос, як усе справжнє. Смакувати словом і фразою. Не кажу про зміст — це саме життя, у всій його повноті й трагічній сутності, без белетристичних домислів і ошатностей, з мудрим почуттям міри,…

Read More

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16, 18 за 2016 р.   Микола Шатилов опублікував свій новий шедевр — документальну історичну повість “Вітер знад озера Ері”. Намагаюся не розкидатися високими реляціями, але стосовно Шатилова жодної натяжки тут немає, як і будьякого силоміття над собою. Сьогодні в українській літературі не знаю письменника, який би так глибинно відчував красу мови і так майстерно, артистично, запійно послуговувався нею, хоча наша література винятково багата і рясніє талановитими іменами першокласних прозаїків (А. Кондратюк, Ю. Мушкетик, В. Міняйло, Е. Андієвська, Г. Пагутяк, В.…

Read More

Весняними днями 2016 року святкувала свій ювілей Марія Вайно — член НСПУ, Національної спілки кінематографістів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова” 2000 року за кіноповість “Чоловік у кредит, або Четвертий варіант” та 2001 року за роман у новелах “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету”. Лауреат міської премії ім. І. Франка 2002 року за роман у новелах “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету” та кіносценарій “Свекрушина”, лауреат обласної премії ім. В. Стефаника 2013 року за книжки “Шкіци на одвірках” і “Станіславські фрески”. У творчому доробку Марії Вайно 15 художніх видань і…

Read More

Галина РАЙБЕДЮК, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, лауреат премії імені Ірини Калинець Цими рядками поетеса Ніна Гнатюк означила квінтесенцію життя і творчості Володимира Підпалого, якому 9 травня мало б виповнитися 80 років. Однак серце його зупинилося на півслові у 37 років. Проте все, що вдалося зробити цьому талановитому самозаглибленому лірику, ретельному і як на добу “українського безчасся” (І. Дзюба) сміливому редактору, не може не зачепити за живе й зворушити душу тих, кому Україна болить “кожним нервом, кожною краплиною крові…” (І. Франко).…

Read More

Наталія ДЕМEРС, Київ Пізно вночі 14 травня 2016 року в Стокгольмі, на сцені арени Ericsson Globe, було оголошено результати 61го міжнародного пісенного конкурсу Євробачення. На весь світ пролунало переможне: Джамала, Україна! Тріумф кримськотатарської українки для багатьох став символом української перемоги як такої. 534бальна перемога У престижному музичному конкурсі, що його цьогоріч приймала столиця Швеції, взяли участь 42 країни світу, 26 із яких увійшли до фіналу. Від України на 61му Євробаченні виступила 32річна співачка й акторка Сусана Джамаладінова з власною композицією “1944”. Потужний вокал і проникливе виконання зовсім не попсової пісні…

Read More

Євген ҐОЛИБАРД На тлі важливих (подекуди сумних) урочистостей, що відзначались у цілому світі в першій декаді травня, 225та річниця ухвалення польської Конституції Третього Травня стала в столиці України визначною подією громадського і культурного життя. Національна опера України вже давно не мала такої радісно налаштованої публіки і переповненої зали, як під час цієї унікальної родинної імпрези: привітні дівчата у польських і українських національних костюмах вітали гостей і вручали спеціально створені до цього Прем’єрконцерту пам’ятні програмові проспекти. Святкове оформлення сцени і лож, багато декорованих живими квітами, серед розмаїтості яких вирізнялись польські і…

Read More

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16 за 2016 р.   Геннадій Щипківський — співець села. Кортіло написати: останній співець села. Але скільки митців оголошували себе останніми сільськими письменниками, а село живе і, судячи з усього, ще довго буде жити. Відроджуються навіть хутори. Звичайно, у заможних цивілізованих країнах села зникають, залишаються тільки сезонні поселення (зібрали врожай — і в місто!), але в аграрній Україні таке не передбачається навіть у найвіддаленішій перспективі. Г. Щипківський добре знає те, про що пише. За радянщини він став наймолодшим головою колгоспу в…

Read More

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14 за 2016 р.   Про те, що жанр спогадів у нас спрофановано і знівельовано до краю та перетворено на якусь панегіричну, часто нестерпну марницю, і розводитися не варто. Сумне безчасся відбилося на всьому. Але врядигоди виходять справді неперебутні видання на пошану великих і достойних світлої пам’яті людей. Ізпоміж інших варто відзначити “Маршал Вінграновський”, “Наш Дімаров” і “Вертепи долі”, присвячену академіку Р. Т. Гром’яку. На останній ще не встигла висохнути друкарська фарба. Це об’ємний 566сторінковий фоліант, під обкладинкою якого зібрано спогади кількох…

Read More