Жбан, розкручений назад

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у ч. 4—7, 9, 11—14, 16, 18, 21—23 за 2016 р.   Тільки один раз мені випало побачити Олександра Ковіньку. Здається, я щойно закінчив школу, пробував писати, у мене дещо виходило друком, і вже тоді я твердо знав, що письменство — моє призначення, хрест і доля. Був якийсь ювілейний виступ Ковіньки чи святочна зустріч із читачами… Запам’ятався високий, кремезний, лисий чоловік літнього віку, що був стомлений, але бадьорився, ніби перехилив чарчинудругу, і весь час озирався на свою жінку, яка поводилася, як оракул, і осмикувала його.…

Read More

Жбан, розкручений назад

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16, 18, 21, 22 за 2016 р.   На сьогодні про Володимира Затуливітра написано немало. Його творчість досліджували І. Дзюба і М. Жулинський, Т. Салига і В. Моренець, десятки інших критиків і літературознавців. Нині В. Затуливітер – поет канонічного ряду. І, звичайно, багато хто звертав увагу на лексичне багатство його мови. Однак головного, як мені видається, не сказали, а воно полягає в тому, що все в поета зводиться до слова, все заради нього. Ні глибокі філософські узагальнення, ні цікаві світоглядні відкриття,…

Read More

Жбан, розкручений назад

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16, 18, 21 за 2016 р.   Львівський “Дзвін” опублікував спогади Миколи Зінчука “У пошуках народних скарбів”, фольклориста, що зібрав за своє важке і драматичне життя 8200 казок, виданих у 40 томах. Подія з розряду небуденних, яку ще треба оцінити і осмислити. Письмо, яке полонить, потрясає, захоплює. Хочеться читати вголос, як усе справжнє. Смакувати словом і фразою. Не кажу про зміст — це саме життя, у всій його повноті й трагічній сутності, без белетристичних домислів і ошатностей, з мудрим почуттям міри,…

Read More

Жбан, розкручений назад

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16, 18 за 2016 р.   Микола Шатилов опублікував свій новий шедевр — документальну історичну повість “Вітер знад озера Ері”. Намагаюся не розкидатися високими реляціями, але стосовно Шатилова жодної натяжки тут немає, як і будьякого силоміття над собою. Сьогодні в українській літературі не знаю письменника, який би так глибинно відчував красу мови і так майстерно, артистично, запійно послуговувався нею, хоча наша література винятково багата і рясніє талановитими іменами першокласних прозаїків (А. Кондратюк, Ю. Мушкетик, В. Міняйло, Е. Андієвська, Г. Пагутяк, В.…

Read More

Зріла пора Марії Вайно

Весняними днями 2016 року святкувала свій ювілей Марія Вайно — член НСПУ, Національної спілки кінематографістів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова” 2000 року за кіноповість “Чоловік у кредит, або Четвертий варіант” та 2001 року за роман у новелах “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету”. Лауреат міської премії ім. І. Франка 2002 року за роман у новелах “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету” та кіносценарій “Свекрушина”, лауреат обласної премії ім. В. Стефаника 2013 року за книжки “Шкіци на одвірках” і “Станіславські фрески”. У творчому доробку Марії Вайно 15 художніх видань і…

Read More

«Молився ти лише на Слово, / На пісню мамину моливсь…»: наближення до світлої постаті Володимира Підпалого

Галина РАЙБЕДЮК, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, лауреат премії імені Ірини Калинець Цими рядками поетеса Ніна Гнатюк означила квінтесенцію життя і творчості Володимира Підпалого, якому 9 травня мало б виповнитися 80 років. Однак серце його зупинилося на півслові у 37 років. Проте все, що вдалося зробити цьому талановитому самозаглибленому лірику, ретельному і як на добу “українського безчасся” (І. Дзюба) сміливому редактору, не може не зачепити за живе й зворушити душу тих, кому Україна болить “кожним нервом, кожною краплиною крові…” (І. Франко).…

Read More

Дякуємо, Джамало, за перемогу!

Наталія ДЕМEРС, Київ Пізно вночі 14 травня 2016 року в Стокгольмі, на сцені арени Ericsson Globe, було оголошено результати 61го міжнародного пісенного конкурсу Євробачення. На весь світ пролунало переможне: Джамала, Україна! Тріумф кримськотатарської українки для багатьох став символом української перемоги як такої. 534бальна перемога У престижному музичному конкурсі, що його цьогоріч приймала столиця Швеції, взяли участь 42 країни світу, 26 із яких увійшли до фіналу. Від України на 61му Євробаченні виступила 32річна співачка й акторка Сусана Джамаладінова з власною композицією “1944”. Потужний вокал і проникливе виконання зовсім не попсової пісні…

Read More

Велике польсько-українське свято у столиці України

Євген ҐОЛИБАРД На тлі важливих (подекуди сумних) урочистостей, що відзначались у цілому світі в першій декаді травня, 225та річниця ухвалення польської Конституції Третього Травня стала в столиці України визначною подією громадського і культурного життя. Національна опера України вже давно не мала такої радісно налаштованої публіки і переповненої зали, як під час цієї унікальної родинної імпрези: привітні дівчата у польських і українських національних костюмах вітали гостей і вручали спеціально створені до цього Прем’єрконцерту пам’ятні програмові проспекти. Святкове оформлення сцени і лож, багато декорованих живими квітами, серед розмаїтості яких вирізнялись польські і…

Read More

Жбан, розкручений назад

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14, 16 за 2016 р.   Геннадій Щипківський — співець села. Кортіло написати: останній співець села. Але скільки митців оголошували себе останніми сільськими письменниками, а село живе і, судячи з усього, ще довго буде жити. Відроджуються навіть хутори. Звичайно, у заможних цивілізованих країнах села зникають, залишаються тільки сезонні поселення (зібрали врожай — і в місто!), але в аграрній Україні таке не передбачається навіть у найвіддаленішій перспективі. Г. Щипківський добре знає те, про що пише. За радянщини він став наймолодшим головою колгоспу в…

Read More

Жбан, розкручений назад

Петро СОРОКА   Продовження. Початок у 4—7, 9, 11—14 за 2016 р.   Про те, що жанр спогадів у нас спрофановано і знівельовано до краю та перетворено на якусь панегіричну, часто нестерпну марницю, і розводитися не варто. Сумне безчасся відбилося на всьому. Але врядигоди виходять справді неперебутні видання на пошану великих і достойних світлої пам’яті людей. Ізпоміж інших варто відзначити “Маршал Вінграновський”, “Наш Дімаров” і “Вертепи долі”, присвячену академіку Р. Т. Гром’яку. На останній ще не встигла висохнути друкарська фарба. Це об’ємний 566сторінковий фоліант, під обкладинкою якого зібрано спогади кількох…

Read More