Мовний світ Олекси Тихого та мовнодержавні реалії сьогодення

Говорячи про патріотизм, його навантаження в суспільному поступі окремого народу та народів загалом, О. Тихий пропонує для спостереження глибокі думки В. фон Гумбольдта: “Языку нет ничего равного, кроме духа. Вместе с духом он возводится к божественному началу» (с. 359), що й сьогодні функційно навантажені, адже в них наголошено неповторність мови, її вагомість у становленні народу, його духу. Не менш вагомими є пропоновані читачеві сентенції Д. Яворницького з глибин історії козацтва, що майстерно виокремлюють навантаження української мови у формуванні козацького побратимства: “Но всякому, кто бы он ни был, откуда бы и…

Read More

“…Ой котилася ясна зоря з неба”

“…Ой котилася ясна зоря з неба” Мануйлівка із Григором Тютюнником   Олексій НЕЖИВИЙ, доктор філологічних наук, професор, письменник   Упродовж тих днів не покидало постійне відчуття незримого й правдивого слова незабутнього Григора Тютюнника, адже саме тут, на Лелечому кутку, в селі Мануйлівці Козельщинського району на Полтавщині в шістдесяті-сімдесяті роки він жив і творив, коли ненадовго, а це один чи два літні місяці, перебував “у супокої та душевній рівновазі”. Тому на думку відразу приходять листи Григора Тютюнника, де Мануйлівка закарбувалась назавжди: Мануйлівка, 21 червня 1967 р. Я зараз у відпустці в селі…

Read More

Він створював національне мистецтво

Він створював національне мистецтво Наталія КУКІЛЬ, мистецтвознавець Ім’я видатного митця, заслуженого художника України Григорія Івановича Синиці (1908—1996 рр.) вже багато десятиліть пов’язане з Кривим Рогом. Народився майбутній митець в Одесі і вже першим своїм вчителем в Одеській художній профшколі Михайлом Костянтиновичем Гершенфельдом був “хрещений» модернізмом. Навчання в 1930-х роках у славетній майстерні монументального мистецтва Київського художнього інституту, заснованій Михайлом Левовичем Бойчуком, остаточно переконало його йти шляхом перетворень, створювати сучасне українське національне мистецтво. Розвиваючи засади “неовізантизму» М. Бойчука (Проторенесанс, візантійське мистецтво, українська ікона), Г. Синиця збагатив напрямок своїми колористичними досягненнями, створенням…

Read More

Я дихаю віршами… я лиш дихаю світом безмежним

  Світлій пам’яті Івана Низового (03.01.1942-30.09.2011)   Надія КОШЕЛЬ, член НСПУ   — В лівій долоні Сонце, в правій долоні — Небо. Що обираєш? — Людину під сонячним небом.   Івана Даниловича сколихнула відповідь. У його карих очах засяяли простори Всесвіту, бо сама людина — цілий Всесвіт. Він, Іван Низовий, був сонячною, світлою, доброю людиною, яка прагнула пізнати всі грані Буття. Народився Іван Данилович Низовий 3 січня 1942 р у Марківці Білопільського району на Сумщині. Дитинство припало на роки війни, післявоєнний час, було тяжким, голодним. Зростав Іван без батька і…

Read More

Священик, композитор, патріот

До 200річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150річчя Державного гімну України П. СІКОРСЬКИЙ, доктор педагогічних наук, професор, директор природничоекономічного ліцею с. Вузлове   Михайло Вербицький вписав своє ім’я в Пантеон української слави на віки як автор музики нині Державного гімну України “Ще не вмерла Україна”. Початок ХІХ ст. дав Україні чимало видатних постатей, які не лише творили культуру своєї країни, яка була поневолена, а й вели безкомпромісну боротьбу за її визволення, утвердження рідної мови, української літератури і пісні. Серед когорти славних яскравими зірками сяють Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич і…

Read More

Сатирик від Бога

Анатолій ЧЕРНОВ, м. Полтава   Народився Володимир Самійленко 3 лютого (22 січня за ст.ст.) 1864 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. “Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша, — писав В. Самійленко в автобіографії. — Родина моєї матері належала до так званих дворових, тому при визволі від кріпацтва в 1861 році не одержала земельного наділу: тож моя мати мусила йти в найми”. Вона була взята “до покоїв” поміщиці Лисевич. Дівчина була гарна, ніжна і з бистрим розумом, мала приємний голос і вміла трохи грати на скрипці. Син поміщиці —…

Read More

На пам’ятник Сковороді

Володимир БЕЗЧАСНИЙ, голова Лубенського медіаклубу   Ім’я нашого славного земляка Григорія Сковороди знане й шановане в світі. Пам’ятники цьому духовному поводирю зведені у Києві, Харкові, Європі та за океаном. І лише досі не вшановано філософапророка на його батьківщині — в Чорнухах. Аби подолати цю несправедливість і ще раз засвідчити наші любов і визнання до поводиря нашої незламної нації, гідно відзначити 295річчя від дня народження Григорія Сковороди, з ініціативи низки відомих українців, серед яких поетакадемік, голова Українського фонду культури Б. Олійник, академік, Герой України         Л. Губерський, народний художник України В. Чепелик,…

Read More

Житомиряни вшанували пам’ять Степана Руданського

Олексій БОРЖКОВСЬКИЙ, лікар, правнучатий племінник Степана Руданського, лауреат Всеукраїнської літературномистецької премії його імені, м. Житомир   Завідувачка музею Віра Мороз сказала: “Цьогоріч минуло 180 років від дня народження класика української літератури, першого міського лікаря Ялти, громадського діяча Степана Руданського. Проте у вихорі нинішніх трагічних подій ювілей належно не відзначили. Тож ми вирішили виправити цю прикрість: організували літературномистецький вечір у себе. До цієї справи долучилися викладачі і студенти Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка. Читали сатиричні твори ювіляра “Хмельницький і пани”, “Вовк. Собака і Кіт”, “Добре торгувалось”, які й…

Read More

Дружби забагато не буває

Мирослав ЛАЗАРУК   Нині модно говорити про дружбу та інші людські риси, несправедливо забуті в часи тотальної комп’ютеризації, а зараз ще й війни зі “старшим братом”. Але найбільше дивує не це, а те, чому у християнських суспільствах зайвою стає любов до Бога. Чи, може, ми й християнами перестаємо бути? Бо й справді, в деяких “братніх народів” і любові до Господа, як і до ближнього, не більше, ніж бруду за мізинцем. Тому й моляться вже іншим богам. Та я про іншу людину, яку вважаю своїм щирим другом, сподіваюся,  так само думав…

Read More

Михайло Коцюбинський у Чернігові назавжди

Пощастило чернігівській землі, що подолянин Коцюбинський, приїхавши якось до Чернігова, полюбив це місто назавжди, оселився тут із родиною і прожив найкращі майже 15 років свого життя. Доля вділила великому сонцелюбові неповних 49 років, але він написав чудові твори, до яких звертаються нові покоління читачів. А ще активна громадська робота, зокрема в Товаристві “Просвіта” — письменник 1906 року став засновником і керівником Чернігівської “Просвіти”. А ще інтеграція України в загальноєвропейський культурний простір, виховання плеяди молодих літераторів, що стали окрасою української літератури. Зі знаменитих літературних понеділків Коцюбинського йшли в літературу Павло Тичина,…

Read More