Блаженні ті, що у борні спочили і без хреста, і без могили

Леся БІЛИК, с. Загір’я На мальовничому хуторі Ліщина, що належить до села Загір’я, жила заможна родина Якима Кучера. Зростали у сім’ї два красенісини — Михайло та Василь. Батьки виховали їх свідомими українцями, працьовитими та відважними. Хлопці брали активну участь у створенні “Просвіти” в селі, у будівництві хатичитальні, грали в драматичному гуртку. Під час війни 1939—1945 рр. брати пішли у підпілля. Навесні 1943 року, для поповнення лав УПА на Волині, із Загір’я рушило 10 хлопців, серед них і Михайло Кучер. Він був уже одружений, тож спочатку часто навідувався додому, сумував за…

Read More

Стежками УПА

Едуард ОВЧАРЕНКО У Національному музеї історії України відбулася презентація книжки Петра Ганцюка і Степана Лесіва “Курінь УПА “Промінь”: історія формування та бойовий шлях”. У новому виданні ґрунтовно досліджено та висвітлено історію формування куреня “Промінь”, групи “Маґура” ВО4 “Говерля” УПАЗахід та бойових шлях відділів куреня. Перші збройні відділи УНСУПА, сформовані й вишколені на теренах Калуської округи ОУН — “Заграва”, “Гайдамаки” та “Журавлі” у 1943—1944 роках стали основою бойового куреня УПА “Промінь” групи “Маґура”. Він залишався єдиним куренем УПА на цих теренах до кінця літа 1944 року. Оскільки сотня “Журавлі” була базовою,…

Read More

Людина, яка відкрила підземний архів мучеників

Ігор КОВАЛЬ, докторант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника   Сорок років тому я заповів собі служити охороні і популяризації старожитностей княжого Галича, та не думав, що доведеться займатися українською археологією ХХ ст. Бо ж радянська археологічна наука окреслювала верхню межу досліджень матеріальної культури давнини серединою ХІІІ ст., тобто погромом Руських земель Батиєвим нашестям у 1236—1241 роках. Та умовні й надумані хронологічні рамки поламалися в мені після відвідин розкопок у Дем’яновому Лазу, які проводили 1989 р. молоді й щирі патріоти з Івано-Франківська. Коли мої товариші, археолог Богдан Томенчук та історик…

Read More

Синдром Аттіли

Вадим ПЕПА, письменник, м. Київ Не хтось там сумнівної репутації, а визнаний польський історик Мацей (Матвій, коли по-українському) Стрийковський повідав із ХVІ ст. для майбутніх поколінь, хто то є угри і як вони опинилися в Європі. Уславлений у себе на батьківщині й відомий у світі вчений епохи Відродження надрукував 1582 р. у Кролевці (Крулевці за польською вимовою — В. П.), яке після захоплення його хрестоносцями стало Кенігсбергом, а тепер — Калінінградом, головну працю свого життя під назвою, коли перекласти буквально, “Хроніка Польська, Жмудська, Литовська і всієї Русі”. Отже, свідчення від…

Read More

Незнаний геноцид

Павло МАКІЄНКО (Маковський), президент Асоціації вихідців з України у США, член Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Моїй родині — жертві сталінських репресій — присвячую          XX сторіччя — принесло українському народові величезні страждання. Залишається мало живих свідків тих страшних часів. Людська пам’ять також не вічна. Разом із тим, попри всі намагання нинішніх сталінських апологетів знищити та сфальсифікувати історичні документи, збільшується кількість документальних свідчень про злочини, вчинені комуністичною владою. Поступово відкриваються архіви, і правда виходить назовні, її не зупинити. Вже багато відомо про жахливі голодомори 1921—22, 1932—33, 1946—47 років та інші…

Read More

Пам’ять і шана

Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська область Козацький редут між селами Семидуби і Плоска Дубенського району 2 липня зібрав багато не байдужих, які прийшли сюди, аби віддати шану тим, хто поклав своє життя в ім’я України. Серед героїв — сотня Івана Богуна, яка 366 років тому, 10 липня, лягла кістьми саме на цьому місці, але не дала можливості польському війську довершити Берестецьку баталію. Загін прикривав відступ головних козацьких частин, створивши захисний редут, бився до останнього живого воїна, а поляки, супротивники й очевидці, вражені цією стійкістю, пізніше в мемуарах назвали її нечуваною досі “поразкою,…

Read More

Україна—Франція, історичні мости єднання

Едуард ОВЧАРЕНКО У Франції, у місті Дюнкерк, відкрили меморіальну дошку на честь легендарного кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка та українських козаків, які брали участь у визволенні міста від ворога під час Тридцятилітньої війни 1646 року. Встановлено її на тріумфальній арці ХVІІ століття. Ще 1644 року посол Франції граф де Брежі за дорученням фактичного правителя країни кардинала Джуліо Мазаріні найняв на французьку службу 2500 козаків. У жовтні 1645 року запорожців під орудою Богдана Хмельницького, Івана Сірка та старшини Солтенка переправили Балтійським морем із Гданська до Кале. Пізніше вони взяли участь…

Read More

Золоті слова взаєморозуміння

Іван Франко і французька література: точки дотику Алла ГЕНЕРАЛОВА  У музеї Лесі Українки відбувся захід “Іван Франко і французька література: точки дотику”, приурочений 101-м роковинам від дня смерті Івана Франка. Твори Івана Яковича, перекладені французькою мовою, а також твори франкомовних авторів, до перекладів яких Франко звертався упродовж життя, представили у літературно-музичній композиції учні спеціалізованої школи № 49 з поглибленим вивченням французької мови м. Києва. Вони стали першими, хто відкрив у музеї цикл заходів “Золоті мости взаєморозуміння”, присвячений перекладацькій діяльності Івана Франка. Коли ж зародився інтерес письменника до французької літератури? Яке…

Read More

Чути себе українцями

Франкові діти: вибір, покликання, доля Наталя ТИХОЛОЗ, Львів Цьогоріч, коли відзначаємо сторіччя Української революції, ювілейну дату від початку національно-визвольних змагань 1917—1921 рр., дуже знаменно, що згадуємо про вибір, покликання та життєві долі Франкових дітей, а разом із ними і про генерацію молодих людей, які на початку ХХ ст. визначили долю України. Ця генерація здобула в історії назву “Молодої України”, а своїм духовним батьком обрала Івана Франка, який задав їй головні орієнтири поступу: ідеал національної самостійності й чітке розуміння того, що цей ідеал не стане сущим без наполегливої праці та боротьби…

Read More

Галичина між двома світовими війнами: від розвою до занепаду

Ігор ГАЛУЩАК, Львів Після І Світової війни й утворення так званої ІІ Республіки до складу тодішньої Польщі відійшло 125,7 тис. км2 земель Східної Галичини та Західної Волині, що становило третину усієї її території. Тут 1931 року мешкало 8,9 млн осіб. З них — 5,6 млн етнічних українців і 2,2 млн поляків. Ці землі стали для відродженої держави джерелами сировини, дешевої робочої сили та ринками збуту. Водночас це й призвело до появи та загострення зовнішніх і внутрішніх проблем, що, зрештою, й спричинило її чергове зникнення з мапи Європи під час ІІ…

Read More