Золоті слова взаєморозуміння

Іван Франко і французька література: точки дотику Алла ГЕНЕРАЛОВА  У музеї Лесі Українки відбувся захід “Іван Франко і французька література: точки дотику”, приурочений 101-м роковинам від дня смерті Івана Франка. Твори Івана Яковича, перекладені французькою мовою, а також твори франкомовних авторів, до перекладів яких Франко звертався упродовж життя, представили у літературно-музичній композиції учні спеціалізованої школи № 49 з поглибленим вивченням французької мови м. Києва. Вони стали першими, хто відкрив у музеї цикл заходів “Золоті мости взаєморозуміння”, присвячений перекладацькій діяльності Івана Франка. Коли ж зародився інтерес письменника до французької літератури? Яке…

Read More

Чути себе українцями

Франкові діти: вибір, покликання, доля Наталя ТИХОЛОЗ, Львів Цьогоріч, коли відзначаємо сторіччя Української революції, ювілейну дату від початку національно-визвольних змагань 1917—1921 рр., дуже знаменно, що згадуємо про вибір, покликання та життєві долі Франкових дітей, а разом із ними і про генерацію молодих людей, які на початку ХХ ст. визначили долю України. Ця генерація здобула в історії назву “Молодої України”, а своїм духовним батьком обрала Івана Франка, який задав їй головні орієнтири поступу: ідеал національної самостійності й чітке розуміння того, що цей ідеал не стане сущим без наполегливої праці та боротьби…

Read More

Галичина між двома світовими війнами: від розвою до занепаду

Ігор ГАЛУЩАК, Львів Після І Світової війни й утворення так званої ІІ Республіки до складу тодішньої Польщі відійшло 125,7 тис. км2 земель Східної Галичини та Західної Волині, що становило третину усієї її території. Тут 1931 року мешкало 8,9 млн осіб. З них — 5,6 млн етнічних українців і 2,2 млн поляків. Ці землі стали для відродженої держави джерелами сировини, дешевої робочої сили та ринками збуту. Водночас це й призвело до появи та загострення зовнішніх і внутрішніх проблем, що, зрештою, й спричинило її чергове зникнення з мапи Європи під час ІІ…

Read More

«Вороги народу» і «польські шпигуни»

Микола ТАРАН, краєзнавець, дослідник історії Потопивши в крові Гайдамацький рух, кат українського селянства польський магнат Ксаверій Браницький за свої перемоги отримав від короля у власність землю всього Поросся разом із людьми, які її обробляли. Почалося масове закріпачення козаків, які підтримували гайдамаччину. Тим часом поріділі села і містечка заселяли поляки-переселенці, а козацькі оселі в містах і містечках заселяли жиди, які також прибували з Польщі. Закріпачених козаків граф Ксаверій Браницький розселяв на околицях, де створював та облаштовував нові панські фільварки. Біля Білої Церкви такі фільварки були створені в урочищі Роток, на Заріччі,…

Read More