Спочатку була жінка

У “СП” (ч. 14 за 2017 р.) ми подали інформацію про вручення Міжнародної недержавної українсько-німецької премії ім. Олеся Гончара. Публікуємо інтер­в’ю із співзасновницею щорічної нагороди Тетяною Куштевською. — Що Вас наштовхнуло на думку заснувати таку премію? — Одного разу німецька газета “Neues Deutschland” провела разом із бібліотекарями дослідження, яку книжку з української літератури найчастіше читають у бібліотеках Німеччини. Виявилося, що це “Собор” Олеся Гончара, яку у ФРН переклали як “Cathedral”, а у НДР “Dom”. Від редакції газети “Neues Deutschland” до мене звернулися з проханням узяти у Олеся Гончара інтерв’ю. На…

Read More

Полюби ближнього свого

Ярослав КАРПЕЦЬ, Київ Після вечірнього богослужіння я подався бульваром Тараса Шевченка до Бессарабського ринку. Іду безтурботно вулицею й наспівую про себе ОЕ “Майже весна”. Слова переливаються в мені з подувом теплого вітру, співом перших пернатих прибульців, голоси яких глушать маршрутки й тролейбуси, котрі мчать на високій швидкості по майже вільній недільній дорозі. В повітрі витає дух млості, солодкий запах свободи і гіркий присмак розчарувань. У Києві майже весна, все десь так, як співав колись на початку 2000-х Святослав Вакарчук. Дерева розбруньковуються, земля скидає зимову ковдру, з-під неї визирає зелень, опромінена…

Read More

«Добре робити історію…»

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ 2016 рік минув під знаком Михайла Грушевського з нагоди його 150-річного ювілею. Та вже року нинішнього можемо відзначити 100-річчя його соціально-політичних праць, революційної публіцистики, розпочатої промовою на Українській маніфестації у Києві 19 березня 1917 р.  Публіцистична спадщина М. С. Грушевського спростовує міфи, вигадки і звичайні недомовки, що супроводжують  політичні суперечки навколо постаті Великого Українця. Навколо постаті Михайла Грушевського виникло чимало байок; деякі з них гідні посмішки, інші вимагають спростування. Царські жандарми вигадали, а радянські чекісти потім підхопили легенду, ніби він “запозичив” національну свідомість на австрійській Галичині. Насправді ж…

Read More

Він повертався додому

В’ячеслав АНТИПОВИЧ, м. Львів Він повертався додому. Рейс у Європу затягнувся на місяць. Спочатку з України — на Польщу, звідти до Німеччини, Голландії. Мала бути ще й Іспанія, але в останній момент в офісі щось переінакшили. Наказ був завантажитися в Білорусі і через Росію — додому. Найбільше боявся Німеччини. Їхав туди вперше, а від колег чув, як доскіпливо ставиться транспортна поліція до перевізників не з Євросоюзу. Тотальний контроль на німецьких дорогах гарантував порядок, абсолютний орднунг. Та й не тільки на німецьких. Його колега мав колись необережність о п’ятій ранку викинути…

Read More