Академік Гримич

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Я прочитав у статті доньки Віля Гримича Марини, що Віль Григорович збирався перекладати роман Меші Селімовича “Дервіш і смерть”. І мені стало надзвичайно прикро, що цей (я сто разів солідаризуюся з доньчиним визначенням його) “чоловікоркестр” не встиг цього зробити. Розумію, що це було б нелегке випробування для тлумача — відтворити Селімовичів шедевр українською мовою. Але, знаючи Гримичеву совісність і самовідданість у роботі, уявляю, яким був би цей переклад. До речі, українською є роман Селімовича “Фортеця” (переклав Іван Ющук). Це, безперечно, також не рядовий твір. Але проти “Дервіша…” він…

Read More

Художні зерна землі полтавської

Олексій Неживий Цей невеликий за обсягом літературний твір є ще одним свідченням любові Григора Тютюнника до рідної землі, полтавської та української пісні. Письменник у своїй творчій скарбниці залишив не так багато літературних портретів чи образків, що розповідають про знаних митців: “Ясен цвіт слова. Василеві Земляку — на його п’ятдесятиріччя”, “Світла душа. До 50річчя з дня народження В. М. Шукшина”, про Андрія М’ястківського “Оповідач дитячої провесни”, про Андрія Головка “Талант чесний і мужній”. А ще він любив ходити Полтавою, вслухаючись у неспішну розповідь найкращого знавця духовних перлин рідного краю — літературознавця…

Read More

Пісня Володимира Самійленка

Григір ТЮТЮННИК Можливо, мені зараз трохи здається, а тільки не пригадую, щоб мати моя співала пісень отак: у сумну погоду веселих, а у веселу сумних. От, скажімо, сходить місяць. Великий такий, як покотьоло, і червоний. І мати, якщо вона вже впоралася і не дуже зморилась, починає вчити мене співати оцієї пісні: Ой, зійди, зійди, ясен місяцю, Як млинове коло… І здавалося мені тоді, що з місяця починають рамена виростати, і я чув, як скриплять полиці у млині, гуркочуть ступи, порипують гальма, і бачив, як борошно верне у короб, немов із…

Read More

Ігор МЕЛЬНИК: «Перший крок до громадянського суспільства»

2 грудня у віці 65 років відійшов від нас у вічність Ігор Мельник — ініціатор та один із творців Товариства рідної мови — Товариства української мови ім. Тараса Шевченка — Товариства “Просвіта”, журналіст, краєзнавець, громадський і політичний діяч, інтелігент, львовознавець і просто чуйна й добра людина. З 1970х років Ігор Мельник був невід’ємним учасником культурного та громадського життя Львова, спочатку неформального, а з кінця 1980х уже й інституалізованого. Він став ініціатором створення Товариства рідної мови (тепер Всеукраїнське об’єднання “Просвіта”), одним із засновників Народного руху України. Обирався депутатом до Львівської обласної…

Read More

У вінок великому маестро

Едуард ОВЧАРЕНКО У Колонному залі ім. М. Лисенка Національної філармонії України відбулися церемонія нагородження і концерт лауреатів ІІІ Міжнародного конкурсу диригентів ім. Стефана Турчака. Багатогранність таланту Стефана Турчака відлунює в творчості його учнів, прокладаючи шлях до міжнародного визнання молодим диригентам, які стали лауреатами конкурсу імені великого маестро. Серед гостей цього заходу — видатна оперна співачка ХХ століття, солістка Національної опери України, народна артистка, дружина С. Турчака Гізела Ципола і його дочка Оксана Турчак. — Сьогодні Україна переживає непрості часи. Але ми дбаємо про культуру, намагаємося не забувати про творчу спадщину,…

Read More

Благодійний аукціон у Макарові

Станіслав БУШАК, мистецтвознавець, член НСХУ і НСЖУ У Макарові, що на Київщині, відбувся благодійний аукціон з метою збору коштів для лікування поранених українських воїнів — учасників АТО на Донбасі. На аукціоні продали 15 творів мистецтва, виконаних художникамиучасниками мистецьких пленерів “Козичанка — перлина Полісся” та “Макарів і околиці”, а зібрані кошти передали добровольцю Олександрові Овчаренку із села Грузьке на Макарівщині. Ініціатор заходу — заслужений художник України та засновник Макарівської картинної галереї Анатолій Марчук, а відповідальність за організацію акції та її проведення взяла волонтерка Оксана Герасименко. Серед учасників заходу найбільшою популярністю користувалися…

Read More

Пам’яті Івана Корсака

Минулої п’ятниці вранці не стало Івана Корсака. Помер винятково світлої душі чоловік і прекрасний письменник, беззаперечний лідер у жанрі українського історичного роману. В останні 15 років Іван Корсак написав ті твори, котрі стали яскравими відкриттями наших великих людей, яких ще не знає широкий загал в Україні (В’ячеслав Липинський, Юрій Немирич, МиклухоМаклай, брати Тимошенки, Кістяківські…). Блискуче написані його романи про Міхала Чайковського (“Отаман Чайка”) та про Ганну Барвінок, многотерпеливу дружину химерного і нелегкого для співжиття Пантелеймона Куліша (“Перстень Ганни Барвінок”). Він був на винятковому творчому піднесенні. Розповідав про задуми кількох романів….

Read More

Сміху іскорки ясні

Василь НЕВОЛОВ, письменник, професор, голова правління Київської міської організації Товариства “Знання” України, член правління Міжнародного фонду ім. Павла Глазового Їх залишив по собі класик сучасного українського гумору, народний улюб­ленець Павло Глазовий. Так можна було б визначити і домінанту вечора пам’яті класика, що його організував і провів у Національному музеї літератури 11 листопада 2017 року Міжнародний фонд імені Павла Глазового. Друзі й поціновувачі творчості Павла Прокоповича гідно вшанували пам’ять корифея українського гумору. Гарним заспівом до розлогої розмови про Майстра стали два відео, де зафіксовано щасливі миті читання власних творів Глазовим, його…

Read More

Корона короля Ліра

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка   Двадцять років тому — у листопаді 1997 р. — у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулася прем’єра “Короля Ліра” В. Шекспіра у постановці Сергія Данченка з Богданом Ступкою у головній ролі. Наш постійний автор і близький друг Богдана Сильвестровича, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко нагадує про театральний шедевр франківців.   Театр Данченка—Ступки У 1997—1998 рр. опублікував у газетах і журналах низку статей про видатну співтворчість режисера Сергія Данченка і артиста Богдана…

Read More

In memoriam: штрихи до портрета Романа Лубківського

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів “Дзвеніть серця! Не смієте мовчати.// Не смієте дудніть порожняком.// Ми у життя прийшли, щоб зазвучати // Скульптурою, картиною, рядком”. Ці закличні слова-заповіти належать Роману Мар’яновичу Лубківському, який 23 жовтня 2015 р. відійшов у вічність. Наші серця озиваються дзвоном у пам’ять визначного укра- їнського поета, перекладача, літературознавця, критика, культуролога, громадсько-політичного і культурного діяча, дипломата-державотворця, мислителя і словотворця, друга слов’янської Ойкумени. Дворічна відстань позаземного життя Романа Лубківського більш рельєфно і об’єктивно увиразнює нам прижиттєвий його портрет: перед нами постає постать мислителя-філософа кантіанського типу, сократівської мудрості, сковородинівської “сродної праці” та…

Read More