Словник доби. Діджиталізація

Володимир КАРАЧИНЦЕВ Діджиталізація. Від англійського digitalization. Словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” обрав цей неологізм словом 2019 року. Означає широке впровадження цифрових технологій у суспільне життя. Цифровізація. Точніше: “цифрова трансформація” суспільства. Трансформація — це процес. У рамках тренду глобальної цифрової революції. За цим новим (для багатьох) словом криється зміна епох. Епоха нових технологій визначає розрив між суб’єктами цивілізаційних процесів. І виявляє наше місце і перспективи у цих змаганнях. Слово вийшло з надр ІТ і вже знайшло своє місце у сфері державного управління. Глобально. Цьогоріч було створено Міністерство цифрової трансформації України,…

Read More

Перша присяга українському народові

Євген ЛУПАКОВ, почесний голова Спілки офіцерів України, капітан 1-го рангу у відставці 18 січня 1992 року — ще одна сторінка нашої героїчної історії, ще один день слави українського війська! Він став знаковим у процесі відродження національного флоту України. Цього дня волею невеликої групи морських офіцерів було розірвано шовіністичну блокаду процесу створення морської складової збройного щита України. Відтоді, попри силову протидію, бере початок відродження морської ратної слави українського народу. Того дня особовий склад 3-ї школи водолазів ЧФ (м. Севастополь) під керівництвом росіянина-сибіряка капітана 3 рангу Олександра В. Клюєва, виконуючи звернення Верховного Головнокомандувача ЗСУ…

Read More

Найкращий подарунок на ювілей рідного села

Олег ОЛЕКСЮК, заслужений працівник культури України Цього року мальовничий Інгулець Білозерського району відзначає 140-річчя. Інгулецький сільський голова Григорій Василюк повідомив, що вже зараз депутати Інгулецької ради розпочали підготовку до ювілейної події: виділено кошти на впорядкування адміністративного центру села Інгулець, який славиться квітковими клумбами з розкішними трояндами, тюльпанами та хризантемами. У планах — реставрувати та привести до ладу пам’ятник односельцям, загиблим у роки Другої світової вій­ни, та нещодавно збудовану стелу “Україна понад усе”. Планується і широка культурна програма. Приємною несподіванкою для керівництва Інгулецької сільської ради та мешканців села стала презентація історико-популярної…

Read More

Спогади з «Парнасу на Видубичах»

Надія КИР’ЯН Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА Читачі “Слова Просвіти” знають журналістку Маргариту Довгань за серією публікацій про історії поранених воїнів АТО, яких вона відвідувала у київському шпиталі на Печерську від початку російсько-української війни. Ці замальовки склали основу її книжки “Шпитальні нотатки” (Київ, 2018, видавництво “Кліо”). Нещодавно у Націо­нальному музеї літератури України авторка презентувала нову книжку “Ріка життя”, яка щойно вийшла у тому ж видавництві. Нову книжку складають три розділи: розлоге інтерв’ю з Василем Овсієнком про її майже 90-річний життєвий шлях, рідних та друзів авторки, серед яких чоловік, відомий скульптор Борис Довгань,…

Read More

Українська мова — мова вільних людей

Валерій КУФЛЬОВСЬКИЙ, публіцист, краєзнавець, м. Хмель­ницький “Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”. П. Куліш Багато нового й несподіваного знайде для себе читач на сторінках нової книжки Сергія Піддубного про витоки мови, про спосіб наших пращурів передавати таємну інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, молитву, пісню і навіть про те, куди предки автора культурно “відсилали” своїх недоброзичливців… Дослідник праукраїнської історії…

Read More

Токсичний митець, або За власним «Я» не бачити людей

Костянтин КЛИМЧУК, член “Просвіти”, координатор волонтерської групи “Час змін” Стаття з промовистою назвою “Гостинність з присмаком дезінфекції”, яка була опублікована в ч. 46 “Слова Просвіти” за 2019 р., зачепила за живе. Прочитавши її, читач зробить висновки: душать у Білій Церкві культуру, не дають долучитися до мистецтва пересічному громадянинові, який хотів би прийти на виставку Анатолія Марчука. Проте в медалі є аверс і реверс. Позиція прихильників художника Марчука вже відома, а от позицію КЗ КОР “Білоцерківський краєзнавчий музей” автор статті чомусь не висвітлив. Хоча контакти музею є у вільному доступі, а…

Read More

Стереотип сухого підручника зламано

Про нову працю Миколи Тимошика «Основи редагування»* Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Сучасна постмодерністська епоха в системі освіти спрямована на зміну форми з вихолощеним змістом, що має своє неминуче відображення у створюваній навчальній літературі. Надто часто за якісними, на перший погляд, позлітками навчальних підручників криється як не переписування старих кліше, то претензія на педагогічне новаторство через повний розрив із традицією та почасти змістова упередженість або виразний ухил автора у бік монографічности. Новий підручник Миколи Тимошика “Основи редагування” — це праця, що показово виламується з означеної вище загальної тенденції. І…

Read More

Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського професору М. О. Тимошенку — третій і останній

Максиме Олеговичу, Ви нарешті відповіли на два попередні мої листи до Вас, присвячені долі українськомовної опери та підготовці фахівців до неї. Щоправда, відповіли суто “по-радянському”, через розміщений на сайті НМАУ 23 грудня 2019 року документ під назвою “Відповідь Ученої ради на звернення студентів академії” (http://knmau.com.ua/vidpovid-vchenoyi-radi-na-zvernennya-studentiv-akademiyi/?fbclid=IwAR3Bw1_tuV1pwcLGTMBOKV5gbc_EJ_H9WkNuvlqJ8NYdeISxBqKX0HXwul4). По-радянському, бо вже вступний абзац за стилем прямо відсилає до повідомлень ТАРС чи РАТАУ: “У зв’язку зі штучно створеною ситуацією щодо виконання студентами оперних вистав мовою їх оригіналів у Оперній студії НМАУ імені П. І. Чайковського та задля припинення різного роду маніпуляцій навколо мовного питання з боку…

Read More

Запорука нашого майбутнього — соборність

Осмислення часу тривоги, надії і віри Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ Закінчення. Поч. у ч. 1—3 за 2020 р. Що релігія і політика тісно переплетені між собою, бачимо навіть у літописі Нестора, де розповідається, як до князя Володимира перед хрещенням України-Руси прийшли німці (у розумінні посланці Папи) вихваляючи свою віру. Князь Володимир на їхні слова сказав: “Вертайтесь собі додому, бо батьки наші не прийняли вашої віри”. Хоч професор Огієнко літописні розповіді про хрещення вважає літературним оповіданням про реальну подію, проте відповідь: “Бо батьки наші не прийняли вашої віри” — незаперечне свідчення, що мешканці…

Read More

«Шумлять хліба на ріднім полі, і я в тім полі — колосок»

Богдан ДЯЧИШИН, доктор філософії, м. Львів Мирослав Лазарук. Чорторийські маревавидіння: роман у новелах. — Чернівці: Друк Арт, 2019. — 208 с. Пшеничний колосок життя людини, ВЕЛИКОЇ людини… Мирослав Лазарук в анотації до книжки стверджує: “Шлях до пізнання ніколи не буває зачиненим”. Великі самотні, мислять дитинно, люблять сміятися причинно і безпричинно, плакати так, щоб ніхто не бачив… Хто здатен осмислити це щастя?.. Ми вдячні, що знайшовся чоловік, який пропустив усе пережитеперечитане через дух свого “Я” і талановитим словом життя дописав, доплакав, досміявся, сльозою пам’яті записав на папері, щоб не загубилося незаписане.…

Read More