Категорія: Новини редакції

Чи не найкраще свого часу зіронізував з чужого, тепер такого звичного, англізма клуб у російській мові Тарас Шевченко. Це його спостереження акурат накладається на теперішній англійський суржик у різних середовищах: “Російські люди ?…? багато дечого позичили в европейців; позичили і слово “клуб”. Але се слово не до лиця російській людині. Ліпше було б їм позичити подібне слово в китайців чи японців, таке слово, мабуть, є в китайській мові. А то покинули своє рідне слово “посідєлкі”, а воно тимчасом як не треба ліпше підходить до російських дворянських зібрань. В европейців клуб…

Read More

Ексклюзивне інтерв’ю з духовним побратимом Михайло Герець, громадянин США, уродженець с. Любязь Любешівського району на Волині, колишній вояк УПА не лише мій духовний побратим. Таким він є для всіх тих, хто живе Україною. Історія нашого побратимства досить незвичайна: в житті ми ніколи особисто не зустрічались, хоч і бачились. 22 серпня 1992 року він з дружиною Аллою у складі делегації прибув на урочисте засідання Верховної Ради України для участі у передачі повноважень президента УНР в екзилі Миколою Плав’юком повноважень новообраному президенту України Леонідові Кравчуку. Цим наша держава засвідчила, що стала продовжувачем…

Read More

10 грудня 2020 р. святкує свій 75-річний ювілей відомий український вчений, заслужений працівник освіти, доктор історичних наук, професор, академік Академії вищої освіти України, завідувач кафедрою етнології та краєзнавства Історичного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова Петро Макарович Чернега. Близько 45 років активної науковопедагогічної, громадської й організаторської діяльності вкладено у розвиток вітчизняної історичної науки. Головним завданням своєї наукової та педагогічній діяльності ювіляр вбачав у формуванні національної та політичної свідомості студентської молоді, становленні майбутніх вчителів справжніми патріотами своєї Батьківщини, носіями національної ідеї, незаангажованими дослідниками української історії й етнічної культури. Власна ж сфера…

Read More

Іван ШПИТАЛЬ Як астрологи в безмежжі Всесвіту виокремлюють певні, особливо яскравосяйні, скупчення зірок (Чумацький Шлях, наприклад), так Володимир Бурбан на небосхилі культури вселюдської, з-поміж інших етносів, за яскравістю світіння звертає нашу увагу на Чумацький Шлях суто української духовності. Точніше, на довгіпредовгі та тяжко болісні шляхи самоусвідомлення Українців як Нації. Йдеться про книгу знаного літературознавця й публіциста, мовознавця й культуролога “Образки і силуети” (К.: “Сільські вісті”, — 2020. — 376 с.). Це літературнохудожнє видання об’єднало у велику книжкову родину споріднені досконалістю форми й змісту статті, нариси, есеї, які свого часу друкувалися…

Read More

З нагоди 115-річчя від дня народження Анатолій Карп’юк, м. Костопіль Рівненської області “Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються… Така моя думка, думка рядового підпільника. Слава Україні!..” Ніл Хасевич Маючи прекрасну освіту, міг би бути успішним художником, жити заможно, але він став борцем за свободу, влившись у ряди українських повстанців під час Другої…

Read More

Надія Гуменюк – авторка понад чотирьох десятків книжок: поезії, прози, радіоп’єс, творів для дітей. Лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки та літературних премій “Благовіст”, імені Олександра Олеся, імені Агатангела Кримського, “Звук павутинки” (імені Віктора Близнеця), імені родини Косачів. Отримала чотири нагороди від Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова”: дипломи лауреата за романи “Янгол у сірому” та “Енна”, спеціальну відзнаку за книжку для дітей “Роденія, або Подорож за веселку” та Першу премію за роман “Вересові меди”. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу україномовної прози “Dnipro-Book-Fest-2020”, переможець Національного конкурсу “Книга року” (номінація “Світ…

Read More

Ярослав ТРІНЧУК Цивілізацію створили два фактори – мистецтво і прагнення людини до щастя. І цей процес перманентний. Міняється тільки погляди на щастя та ще – його сподівання. Але щастя неможливе без розуміння його. А розуміння щастя неможливе без розуміння себе. Найкраще такому розумінню сприяє мистецтво. Те, що пробуджує фантазії, допомагає людині заглянути в глибини власної душі, зрозуміти Всесвіт і своє місце в ньому, спонукає до порозумнішання. Такий незбагненний взаємозв’язок… Незрозуміле людина намагається не впускати у свідомість – воно дратує. Незрозуміле мистецтво дратує ще більше – воно заважає Я бути таким,…

Read More

Марія ПОРОХ, членкиня Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка та РО “Просвіта”, м. Косів. Світлини автора 29 жовтня, осіннього погожого дня, у Косові було чимало гостей. Біля будинку редакції газети “Гуцульський край”, де впродовж 1957-1970 років працювала журналісткою “районки” Марія Влад, зібралися представники влади, родина, просвітяни, педагоги, членкині Союзу українок, письменники, журналісти, мешканці Косова. “Сьогодні ми тут, щоб доторкнутися нашою пам’яттю, теплом сердець до світлого образу нашої краянки, видатної української письменниці, журналістки, патріотки, громадської діячки Марії Миколаївни Влад”, — такими словами відкрила захід (і вела його) заслужений працівник освіти України, літературознавець, член…

Read More

Микола Жулинський Ці слова маестро сказав в 2014 році в інтерв’ю для Радіо Свобода. Бо театр, вважав цей режисер від Бога, це стартовий майданчик для душі, яка поривається зірватися в лет на крилах творчої уяви у вічність. Любив радувати, відвідуючи рідний Львів, дворик між площею Ринок і Староєврейською вулицею, де він, хлопчина, видряпувався на дерево із прив’язаними до рук віниками і з криком: “Мамо, я лечу!” стрибав із гілки у двір. Чи не тоді юний фантазер відчув, що його душа покликана Господом для польоту у вічність. Там, у Львові, школярем…

Read More