Тетяна МАЙДАНОВИЧ, письменниця, лауреат літературно-мистецької премії “Осіннє Золото” ім. Дмитра Луценка, науковий консультант презентованого видання Нещодавно у Кременчуцькому університеті ім. Михайла Остроградського відбулася презентація сформульованої одним реченням і обґрунтованої письменником Ігорем Моісєєнком у відповідному дослідженні — “Ідея Гармонії — Українська Національна Ідея” — філософської доктрини українства. Однойменне видання побачило світ 2016 року (Київ, “Дніпро”). Уривки з нього, що висвітлювали проблеми функціонування української мови, друкувалися 2016 року у “Слові Просвіти”, у липневих числах. Гості заходу — студенти, представники “Просвіти”, члени спілки літераторів “Славутич”, ветерани-“афганці” та ветерани сучасної війни з Росією. “Україна…
Read MoreКатегорія: Першодрук
Іван КОРСАК. На розстанях долі
Іван КОРСАК На розстанях долі (уривки з роману) 14 Обачно ступаючи поміж могил, щоб часом на гілку суху не втрапити, Віра йшла попрощатися із Надійкою — завтра вона з вояками має далі іти. Густішала ніч по хмурному надвечір’ї, тільки на мить було розірвалися хмари та з-за них раптом зірка визирнула, зблиснувши неочікувано, і Вірі аж млосно на серці стало: то донечка моя привіталася… Тиша велика стояла на цьому тихому місці, тільки кажан інколи крилами прошурхотить над головою та зрідка хіба кількастолітній дуб заскрипить — чи то крекче від немочі…
Read MoreВерховні млини. Уривок з нового роману Мирослава Дочинця “Мафтей. Книга, написана сухим пером”
Верховні млини Уривок з нового роману Мирослава Дочинця “Мафтей. Книга, написана сухим пером” Мирослав ДОЧИНЕЦЬ Загадаю загадку, закину на грядку; нехай моя загадка до літа лежить. Материна приповідка У долі один лик. Через тридцять-сорок літ ми неухильно набуваємо поличчя своїх родителів. Пробиваються їх риси і натура, як відлунок їх земного перебуття. У тиші мого серця ясною свічечкою мріє образ моєї мамки Мелани. Там мій отець і моя мати постійно борються за першину. …Від неї дуже файно пахло. Не раз я брався розгадати — чим? Доки до мене не дійшло: пахло…
Read More«Остання зарубка»
Уривки з роману Тетяна ПИШНЮК Як усі… …Одного ранку на уроці вчителька сказала, що у велике свято Жовтневої революції їх прийматимуть у жовтенята. Роздала маленькі віршики, які треба було вивчити з батьками до того часу. А ще вони мали придбати зірочки. Розкрила долоню і показала всім маленький червоний значок у вигляді зірочки, а посередині у біленькому круглячку — портрет кучерявого хлопчика. — Ви знаєте, хто це? — запитала Настасія Федорівна. — Ленін! — викрикнуло кілька дітей. — Правильно! Молодці! — похвалила вчителька. — Це Володимир Ілліч Ленін — вождь…
Read MoreПракситель і Галатея
Уривки з роману «Основний час» Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Закінчення. Початок у ч. 27 за 2016 р. Автор інформації уявив картину: у столиці, в найбільшому палаці республіки врочисто, як гімн Радянського Союзу, звучить ім’я сільської крикливої жінки, а вона сама босоніж, із забрьоханими по коліна ногами, в промоклому наскрізь одязі, ні на хвилину не закриваючи рота, чихвостить усіх тих ледацюг, які цураються праці й вигрівають удома свої розгодовані сідниці. Очевидно, ввечері хтось у селі скаже Заваді, що про неї по радіо говорив Микита Хрущов, а вона довго думатиме, вірити чи…
Read MoreПракситель і Галатея Уривки з роману «Основний час»
Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Малим, при великому гурті гостей за святковим столом, він неоднораз чув різні варіації батькової кар’єри, прокоментованої на сто ротів. Щось із того геть призабулося, щось обросло подробицями, котрі невідь відкіля взялися (може, то він і сам попридумував). А весь той сюжет нагадував йому комедію, де головним героєм був абсурд. Приїздить жовтороте хлопченя із кореспондентським посвідченням у спітнілій долоні в колгосп і відразу — до голови. “Чому у вас такі низькі надої? Скільки кормових одиниць припадає на кожну голову великої рогатої худоби?” Голова щось йому розповідає, немилосердно прибріхуючи,…
Read MoreЗелена меса
Галина ПАГУТЯК, м. Львів Вчора Там усередині росте дерево. Воно захищене стінами від вітру, йому є куди рости в глибину, в звітрілу селітру, струхлявілі дошки, людські кості, листя, що заносять протяги через вікна, аж до тієї спокійної чорної землі, м’якої і теплої. Воно має рости куди вгору, прагнучи піднятися над краями проламаного даху. Воно тут не самотнє: ще пару кущів бузини, які зайшли подивитися, що тут діється, і вирішили зостатися, хоча чи відшукають їх у тіні метелики і бджоли, коли вони зацвітуть? А дерево, мені здається, має бути акація.…
Read MoreМовосвіт композитора Миколи Лисенка
Ірина ФАРІОН, доктор філології, м. Львів Закінчення. Поч. у ч. 3,4,5 за 2016 р. Лексикосемантична і словотвірна практика Не маємо на меті розлогого аналізу лексикосемантичного та словотвірного складу мови Миколи Лисенка (“Словник давніх, діялектних та новостворених українських слів” додано до Листів2004, с. 661—663 [7]), проте зауважимо, що його дуже соковита і насичена мова, чи радше ідіостиль, — це прообраз сучасної літературної української мови, об’єднаної синтезом усіх українських наріч в основі з сучасними південносхідними говорами. Натомість наше завдання — показати передусім його ставлення до слова. Водночас вважаємо, що серед лексичного складу…
Read MoreМовосвіт композитора Миколи Лисенка
Ірина ФАРІОН, доктор філології, м. Львів Продовження. Поч. у ч. 3,4 за 2016 р. II. Лінгвістичні знання і мовна діяльність композитора Нещодавно, 2004 року, видано 550 листів Миколи Лисенка, 200 з яких опубліковано вперше — і вперше видання побачило світ без текстових вилучень ідеологічного характеру, як це було у попередньо виданих листах 1964 року [6; 7]. Листи-2004 дають можливість через мову “почути самого Миколу Віталійовича” [7, с. 7], через його правдиву фонетику, виписану в неусталеному правописі (через це і зберігаємо правопис композитора); багату і своєрідну лексику, щойно кодифіковану в основних…
Read More