Жертва «русского міра»

16 лютого виповнилося 205 років С. С. Гулаку-Артемовському Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. ГулакаАртемовського, м. Городище Черкаської обл. Україна відзначає 205-ту річницю співака, актора, основоположника національної класичної музики, автора першої вітчизняної опери “Запорожець за Дунаєм” Семена Степановича ГулакаАртемовського. Відзначає більш ніж скромно, належно не віддавши шану тому, хто пробуджував національну свідомість, навчав любити Батьківщину понад усе. Але добре вже те, що не забули, добре, що він із забуття повертається до свого народу. Адже до 1935 року навіть точної дати народження корифея української музики не знали. Більше того:…

Read More

Про драматурга і сценографа

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Виставка “97” присвячена 125літтю від дня народження Миколи Куліша, який увірвався в українську літературу вже першою своєю п’єсою. Трагедія “97” написана під враженням поїздки взимку 1921го та навесні 1922го років по Херсонщині. Мандруючи від села до села, Куліш намагався врятувати народні школи та інтернати від занепаду, а дітей — від голодної смерті. Часто — безуспішно… Події страшної зими 1921—1922 року оберталися проти найбідніших — вони гинули родинами, унаочнюючи класову статистику. “Ніколи не мав на думці, що виступлю на літературну царину з п’єсою. Коротеньке оповідання, новела мусили…

Read More

До ювілею національного генія

Жанна НЕВКРИТА, с. Опішне 12 січня 2018 року виповнилося 145 років від дня народження славетного Василя Григоровича Кричевського (1873—1952). Його внесок у розвиток національної культури виходить далеко за межі особистої творчої діяльності. Засновник архітектурного стилю українського модерну, художник театру та вітчизняного кіно, самобутній живописець, графікноватор, майстер декоративновжиткового мистецтва, автор національного герба України “Тризуб”, мистецтвознавець, колекціонер і педагог, старійшина могутньої мистецької родини, Василь Кричевський став найхаризматичнішою постаттю українського мистецтва першої половини ХХ століття. Упродовж 1902—1919 років він неодноразово бував і жив у Опішному, залучав майстрів до оздоблення проектованих ним будинків. 1914…

Read More

Духовно рідні

Ольга КОБЕЦЬ Восени 2017 року видатний український письменникпрацелюб, знаний есеїст і літературний дослідник Ярема Гоян потішив нас унікальним доробком — корпусом із трьох книг, присвячених Будителеві українства в Галичині славному Маркіянові Шашкевичу. Ті, хто кохаються у рідному слові, хто вміє оцінити творчий подвиг невтомного дослідника Я. Гояна, безумовно, з великою радістю придбають до своїх домашніх колекцій це трикнижжя, яке своєю появою зримо унаочнює ментальну і духовну єдність усіх українських земель. А праця ця в час, коли є чимало недоброзичливців не тільки на наших східних кордонах, де триває справжня “гаряча” війна,…

Read More

Про Даля і не тільки

Олена БОНДАРЕНКО, письменниця, політичний і громадський діяч Від часів радянської школи про Володимира Івановича Даля нам відомо, що він — автор “Толкового словаря живаго великорускаго языка”. І що він тримав О. Пушкіна за руку в його останні прижиттєві хвилини. І загалом — що Володимир Даль — великий російський письменник. Утім, Даль, як, зрештою, й чимало інших “великих росіян” — має, скажімо так, вельми опосередкований стосунок до “духовних скрєп”. Починаючи від походження. Мати Володимира, напівнімкенянапівфранцуженка МаріяЮлія Фрайтаг — зі старовинного гугенотського роду де Мальї (припускається, що родина залишила Францію через переслідування…

Read More

Різдво Василя Стуса

Василь ОВСІЄНКО “Та й знакомиті дати мені проставив хтось…” Мама Їлина породила його на саме Різдво Христове року Божого 1938-го. І не посміла записати його сьомим січня, записала шостим. Але таки дала йому ім’я Василь. Ім’я ж це грецькою — Базилеос — означає “володар”, “господар”, “цар”. “В Україні, — казав Василь, — чи не кожна четверта матір називає свого сина Василем, підсвідомо карбуючи потяг до конче необхідної нам, щоб вижити, державности”. Маємо 5 січня Василя Чумака, 8 січня Василя Симоненка, 12 січня Василя Еллана-Блакитного. У Києві вже стало традицією справляти…

Read More

За свої 60 прожив 300 років української історії

Дмитро ПОНАМАРЧУК 24 грудня 2017 року Україна відзначатиме 80-річчя видатного політичного й громадського діяча, багаторічного лідера Народного руху України, Героя України В’ячеслава Чорновола. З проханням поділитися спогадами про Чорновола ми звернулися до Дмитра Понамарчука, який був беззмінним прес-секретарем В’ячеслава Максимовича у Народному русі. Із вересня 1999 року очолює Фонд вільних журналістів імені В’ячеслава Чорновола. В’ячеслав Максимович вирізнявся дивовижною пам’яттю, знав усі дати, хто, коли народився й коли загинув. Це стосується насамперед соратників-борців, поетів і подій. На своє 60-ліття блискуче декламував Володимира Сосюру — вступ до поеми “Мазепа”: Я ж син…

Read More

Петро Шкраб’юк: Над Простором і Часом

Ольга ЯВОРСЬКА, член НСПУ, Львівщина Нещодавно побачило світ нове видання письменника, науковця, дослідника, проникливого лірика, доктора історичних наук Петра Шкраб’юка “Над Простором і Часом”, у якому митець добуває з історичних сховків дорогоцінні перли миттєвостей, що вразили його небайдужу творчу душу, осмислює їх і дарує читачеві. Моїм іконостасом Є Бог і кожна мить. Над Простором і Часом Дзвінка душа летить… (П. Ш.) Світ переповнений таємницями, заглиблюючись у які автор наполегливо намагається наблизити читача до Бога. Петро Шкраб’юк — письменник високого духовного гарту, чия творчість віддзеркалює правду століть, опираючись на конкретні події…

Read More

Україні дарований син

Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України Роботи Василя Пилип’юка “…Я свою душу пустив у душу народу…” Ці слова Василя Стефаника навіть через сто років співзвучні з життєписом його краянина фотожурналіста Василя Пилип’юка, який відійшов на вічний спочинок 18 листопада ц. р., на 68-му році життя. Феномен видатного українського митця Василя Пилип’юка — майстра фотосправи — ще вивчатимуть досконало, бо його творча спадщина всеохопна і об’ємна: це понад 2000 оприлюднених художніх фотографій, значна частина з них уже стала надбанням вітчизняної та світової мистецької скарбниці. Світ Василя Пилип’юка, пізнаний ним і зафіксований через…

Read More

До скарбниці національної культури

Тетяна БУДАР, член НСЖУ, НТШ, м. Бережани, Тернопільська обл. У конференцзалі ВП НУБіП України “Бережанський агротехнічний інститут” відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю “Богдан Лепкий та його роль у розвитку української національної культури”, приурочена 145річчю від дня народження Богдана Лепкого та 135річчю від дня народження Зенона Кузелі. Організатори — обласний комунальний музей Богдана Лепкого та Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “Бережанський агротехнічний інститут” за підтримки Тернопільської обласної ради, обласної державної адміністрації, управління культури облдержадміністрації. Учасниками конференції були науковці навчальних закладів, музеїв та заповідників Тернопільщини, Львівщини, ІваноФранківщини,…

Read More