Просвіта – Слово Просвіти

Полтавщина у 1905—1916 роках: перші спроби легалізуватися, заснування і діяльність Українського клубу

26.02.2018 slovo

2018 рік для просвітян Полтавщини позначений двома знаковими датами. Це 150-річчя з часу заснування товариства “Просвіта” і 100-річчя організаційного оформлення Полтавської обласної структури “Просвіти”. У квітні 1917 року відбулися установчі збори Полтавської міської “Просвіти”. У добу Української Центральної Ради осередки “Просвіти” запрацювали по всій Полтавщині. А перший губернський з’їзд “Просвіт” відбувся сто років тому — у травні 1918-го. З нагоди цих поважних дат полтавські просвітяни розпочали публікацію історико-краєзнавчих матеріалів. Полтавське губернське присутствіє: “Відкриття “Просвіти” загрожує громадському спокою” Упродовж століть Російська імперія заперечувала існування окремого українського народу, нищила українську мову, культуру.…

Просвіти багато не буває

26.02.2018 slovo

2018-й — рік 150-річчя Товариства “Просвіта” в Україні, для Хмельницької міської “Просвіти” ознаменований підписанням Угоди про співпрацю з в/ч 3053 Національної гвардії України. Угода передбачає різнопланову співпрацю на взаємовигідних умовах. На виконання Угоди будуть проводитися ТАКІ тематичні заходи: круглі столи, лекції, конференції, відвідування Народного Дому “Просвіти” особовим складом, зустрічі з просвітянами у військовій частині та інше. Угоду підписали голова Хмельницької міської “Просвіти” Зоя Діденко та командир в/ч 3053 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України підполковник Роман Березнюк. Після підписання Угоди військовослужбовці переглянули фільм “Храм української душі” про діяльність Товариства “Просвіта”…

Коли добром і любов’ю сповнені серця, квітнуть душі і все навколо

26.02.2018 slovo

Ігор ЧЕРНЕЦЬКИЙ, сільський голова с. Вербів, просвітянин; Ярослава ПАВЛІВ, просвітянка Подружжя Марія і Степан Хамари добре відоме не лише на їхній батьківщині, а й у Львові. Це — активні просвітяни, у яких після виходу на пенсію розпочалося надзвичайно цікаве, плідне життя. Степан Хамар за професією інженер, закінчив Львівський лісотехнічний інститут. Але в душі він педагог, уміє працювати з людьми. Його життєва мудрість, авторитет, розуміння суспільних проблем, прагнення постійного виховання молодого покоління своєї держави допомагає йому об’єднувати навколо себе однодумців, знаходити підтримку. Свого часу він був співорганізатором створення для молодих хлопців…

Їхня спільна дорога…

26.02.2018 slovo

Н. ГОЛОД, директор Бережанського краєзнавчого музею, засл.прац.культ. України, просвітянка; Я. ПАВЛІВ, член Тернопільського обласного відділення товариства “УкраїнаСвіт” та ВУТ “Просвіта” Просвітянське подружжя Степан і Марія Хамари — як одне ціле, одного духу люди — “яке їхало, таке здибало”, жартуючи, згадує молодість Степан. Вихований у національній родині, він не міг не помітити і не полюбити цю милу усміхнену чорнявку, з довгою косою, у вишиванці. Цим Марія Голяш і вирізнялася серед студенток Львівського державного університету ім. І. Я. Франка. Пані Марія пригадує, як вона стояла на автостанції Львова у розпачі — автобус…

Історико-просвітницькі виставки та нові видання презентували у Полтаві з нагоди сторіччя IV Універсалу Центральної Ради

19.02.201819.02.2018 slovo

Олег ПУСТОВГАР, перший заступник голови Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” Артефакти державного центру УНР в екзилі та оригінал IV Універсалу Знаменній події вітчизняної історії — сторіччю схвалення IV Універсалу Центральної Ради, який проголосив Українську Народну Республіку (УНР) “самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу” присвятили громадські активісти Полтави тематичну виставку. Організували її Полтавське ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та обласний краєзнавчий музей ім. В. Кричевського. Передусім йтиметься про історичні реліквії, котрі передав 1992 року обласному краєзнавчому музею ім. Кричевського голова Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” Микола Кульчинський.…

«Дужий розумом, гарячий любов’ю…»

19.02.201819.02.2018 slovo

Марія ПАВЛЮК, голова об’єднання Галицького району м. Львова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, О. МАНЮК, заступник голови об’єднання Галицького району м. Львова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка “Весна народів” 1848 р. сприяла пробудженню національної свідомості українського люду Галичини, Буковини, Закарпаття. Товариства “Головна руська Рада” та “Собор руських учених” стали першими форумами української громадськості, які поставили питання про державну самостійність українського народу, “злуку єдинокровних братів від Сяну до Дону” та розвиток національної культури і освіти. У Львові розпочалася побудова Народного Дому, створювались українські культурні осередки у Відні, Перемишлі, Коломиї, Станіславові, Чернівцях,…

Берегиня української нації…

12.02.2018 slovo

Тернопільщина готується до 150річчя Товариства “Просвіта”Казимир ЯРЕМА, голова Тернопільського районного відділення ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Прапор “Просвіти” — це знак Наших найкращих бажань. Старець чи молод юнак — З нами під прапор наш стань! (Василь Щурак, “Гімн “Просвіти”) Після поділу Польщі у 1772, 1792, 1795 роках Галичина, Закарпаття і Буковина відійшли до Австрійської імперії. Діяла політика онімечення, ополячення, мадяризації і румунізації українців, але було дозволено створення громадських українських організацій, діяли українські школи. Одним із перших визначних пробудників українського духу в Галичині було духовенство, зокрема вихованці Львівської Духовної семінарії Маркіян…

Творчість Остапа Нижанківського

05.02.2018 slovo

До 155річчя від дня народження композитора Марія ГЕВ, Дрогобич Музичне життя Галичини в останні десятиріччя ХІХ і на початку ХХ ст. набуло широких і різноманітних форм хорового виконавства. Активну діяльність розгортали численні музичні об’єднання, гуртки та хорові товариства, які відображали нові тенденції музичного життя краю. Співочі товариства “Лютня”, “Гармонія”, “Товариство Друзів Співу”, “Просвіта”, “Теорбан”, “Ехо”, “Хор академічної молоді”, “Боян”, “Бандурист”, “Сурма” були осередками національної хорової культури. Перші галицькі композитори: М. Вербицький, І. Лаврівський, В. Матюк, А. Вахнянин, І. Воробкевич, О. Нижанківський, Д. Січинський, Г. Топольницький, П. Бажанський, Я. Лопатинський, Й.…

Сторінки історії «Просвіти» в селі Денисові, що на Тернопільщині

29.01.201829.01.2018 slovo

Богдан САВАК, директор Денисівського краєзнавчого музею та Меморіального музею письменниці Іванни Блажкевич, голова Денисівського осередку “Просвіти”, Тернопільська область Славився Денисів “Просвітою” культури / У минулім столітті зорею блистів! / Перший, після Львова, клав основи, мури / У серця народні, вливав волі спів. / Там гриміли хори, диригентів школа, / Духових оркестрів гриміли марші, / “Не пора” Франкове лунало довкола, / Горіло завзяття у селянській душі. Так писав про культурносподвижницю працю у своєму селі денисівський емігрантписьменник, колишній десятник летунської армії УНР Михайло Шарик у книжці “Розсипані перли”, яку видали в Канаді…

Вічна пам’ять…

29.01.2018 slovo

Після важкої тривалої хвороби помер Тарас Романович КиЯк — відомий український учениймовознавець, громадський та політичний діяч, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який тривалий час жив і працював на Буковині. Тарас Кияк народився 23 березня 1944 року у місті Винники Львівської області. Його батько був діячем українського визвольного руху. Закінчив факультет романогерманської філології Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича (1965 р.) за фахом “Німецька мова та література”. Працював у нашому університеті тривалий час. 1989 року…