Ольга ЯВОРСЬКА, Львівщина Мене охрестили Меланією на честь святої, у день пам’яті якої народилася. Десь у п’ятнадцять літ я вже відчула себе щасливою, тому що жила у Львові — найкращому місті світу з дивовижною архітектурою, левами та балконами, з яких звисали петунії і плющі, з театрами і читальнями, університетом, галереями та храмами. Найбільш приємними спогадами дитинства і юності залишилися різдвяні дійства з вертепами й колядками. Мої родичі дуже переживали за те, що діялося в Україні, вчили мене молитися, казали, що Бог дав людині право вибору — обирай добро чи зло,…
Read MoreКатегорія: З блокнота письменника
духовна культура українського народу, шевченкіана, письменники 20 століття, новинки літератури, сучасна українська поезія, очевидець, літопис літератури, культурні новини, поезія народна, патріотичні твори, українські патріоти, просвітники, статті про культуру, сайти книги українською мовою
Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Денді Диченко
На шпальтах “Слова Просвіти” друкувалися уривки з книжки спогадів Михайла Слабошпицького “Протирання дзеркала” (Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури) (видавництво “Ярославів Вал”, 2017), котра вийшла в світ і стала справді резонансною. Нині автор працює над другою мемуарною книжкою “Тіні в дзеркалі”. Фрагмент із неї пропонуємо читачам. Окремо хочу розповісти про Ігоря Диченка. Ми з ним були ровесники. Він почав приходити до редакції двадцятилітнім студентом художнього інституту, де навчався на мистецтвознавчому факультеті. Спершу ми його сприйняли трохи насторожено й недовірливо. Надто не схожий він був ні з ким із…
Read MoreСвітлана Бреславська: На землі, між людьми, в душах, у серцях
Кажуть, у Стародавньому Римі Поетів прирівнювали до Пророків, дослухалися до кожного слова, як пізніше — до біблійного царя Давида і до його поетичної Книги Псалмів. Часи змінюються, відбуваються метаморфози і з пророками, і з поетами, та іноді з’являються такі поетичні рядки, пояснення яким знайдеш хіба що з плином часу, наче підсвідомість усе бачила, та Поетові важко бути пророком у своїй вітчизні… Що побажати-напророчити українській землі, українському світу наступного року? Миру. На землі, між людьми, в душах, у серцях. Миру і спокою. Суспільству — злагоди, нашим очільникам — мудрості. Терплячості не…
Read MoreПетро ОСАДЧУК. Мій кожен день — останній день
До 80-річчя з дня народження поета (02.12.1937—08.10.2014) Поклик Мій кожен день — останній день… П. Осадчук, зб. “Вітряк”, Одеса, 1969 р. Мій кожен день — останній день, Мій кожен подих — перший подих… Я все життя цих слів ніде Не забував життю на подив. Все, що було, я не забув, І те, що буде, не забуду. Здобув я те, що в світі був, І рад, що світ не перебуду. Йду з року в рік за виднокруг, Де спалить день остання ватра. Але ні друзів, ні подруг Палити заодно не варто.…
Read MoreСвіт картин Володимира Слєпченка
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора З нагоди 70річчя від дня народження і 50ліття творчої діяльності народного художника України Володимира Слєпченка відкрили дві ювілейні виставки митця. У виставкових залах “Хлібні” Національного заповідника “Софія Київська” — виставку “Увійди у мій світ”, а в Національному музеї літератури України — “Літературна еліта України” з проекту “Обрані часом”. Володимир Слєпченко — живописець, графік, монументаліст, працює в жанрах історичної, сакральної та символічної картини, архітектурного та традиційного пейзажу, натюрморту. Визнаний майстер психологічного портрета. Художник пройшов тривалий і складний час еволюції авторського стилю — від романтичного символізму, оспівування чуттєвої…
Read MoreКолоски
Роман ГОРАК, м. Львів Закінчення. Початок у ч. 47 за 2017 рік Похмурий будинок педагогічного інституту, що на початку вулиці Зеленої, в якому колись містилася польська військова частина, лякав її. Її дивували високі стелі, широкі коридори, але, пам’ятаючи настанови парторга, вона цього не показувала і вдавала, ніби це для неї все звичне і нема чим її здивувати. Вона пригадала, як один чоловік, щоправда, трохи напідпитку, розповідав іншому в купе, коли у Львів увійшла радянська армія і цікаві люди обступили танкіста й почали розпитувати, як там, у них, чи всього вистачає.…
Read MoreКолоски
Роман ГОРАК Нічого особливого не мала зі собою взяти. От лише маленький вузлик з одягом, з тим і поїхала в далекий світ. Її ім’я було Марія, хоча в селі всі її звали Машою. Вона мала ту красу, яка виділяє дівчат Східної України від усіх інших. Родом була з Шевченкового краю, села Озірного, що у Звенигородському районі Черкаської області. Воно було за п’ять кілометрів від районного центру, де була середня школа, та двадцять три кілометри від залізничної станції Звенигородка, звідки виїхала в той далекий світ. Село було давнє, ще із…
Read MoreЗ «Недописаної книги»: щоденникові медитації, афоризми
Євген БАРАН До лаконічного формату писання підійшов не зразу, але й не випадково. Мене завжди дратувала зайвина слів. Напевне, це відповідає моїй психічній конструкції. Бо матеріяли поза трьома сторінками для мене були мученими. Першим, кого читав з творців короткого афористичного жанру, був Станіслав Єжи Лєц, потім — Шамфор. Але найбільше вплинув на пошук форми Володимир Брюґґен зі своїми “Блокнотами”. Сьогодні видав дві книжечки під назвою “Недописана книга” (Івано-Франківськ, 2016; розширена версія першого видання: Луцьк, 2016; Івано-Франківськ, 2017), на черзі третя “Говорить Євген Баран” (Чортків: Золота Пектораль, 2017). Чи буде наступна…
Read MoreВадим КРИЩЕНКО Вузлики на пам’ять
Натяк Не чув, щоб птах виспівував дуетом Чи під вікном, чи з неба, з висоти… Це натяк, щоб збагнули ви поета — Душа для пісні просить самоти. Формула життя Один день — в радіснім співзвуччі, А інший — журиться і плаче… В такій черговості всі сущі. А хто придумав щось інакше? Все — від любові Любіте сонце і блакить, Південний степ й Карпатські хащі. Одне одного полюбіть. Любіте — і світ стане кращим! Прохання Заходьте у храм, що рясніє обновою, Хай вас не торкається…
Read MoreУрок словесності — урок життя Хто і чому потрапив до хрестоматій?
Віктор ГРИЦЕНКО, член НСПУ, колишній учитель-словесник, Кривий Ріг На біду, ми, вчителі, всього вчимо на уроках, але не любові. А тому чи треба дивуватися, що діти не можуть зрозуміти біблійної притчі про блудного сина. А чи розумієте ви, мої дорогі колеги? Пам’ятаєте? Одержав той син від батька частку спадщини і дуже швидко пустив її на вітер. А потім, схожий на сучасного безхатька, повернувся до батька. І той зустрів його з відкритими обіймами, чим, здається, порушив елементарну справедливість. У більшості випадків тлумачі цієї притчі проголошують видиму істину: батьківська любов, мовляв, вища…
Read More