Микола ДОЛГОВ, дослідник кобзарського мистецтва Придніпров’я, кандидат філологічних наук, м. Дніпро Цього року відомому педагогу, бандуристу, композитору Василю Курилен ку (1.07.1907 —9.10.1972) виповнюється 110 років від дня народження і 45 років, коли його душа відлетіла у засвіти. Родом із Чернігівщини, він усе своє свідоме життя провів у Дні пропетровську (нині — Дніпро), де і похований. Педагогічна діяльність Василя Куриленка починалася із завідування будинком без притульних, коли самому виповнилося лише 17 років. Грав на багатьох музичних інструментах, але на все життя залишився вірним бандурі. Захоплення самодіяльною композиторською творчістю дозволило йому особисто…
Read MoreКатегорія: Родовід пісень
ВІА “Карпати” – вчора і сьогодні
Олена ГОРОБІЄВСЬКА, науковий співробітник Чернівецького обласного музею Володимира Івасюка 13 вересня 1970 року вперше на всю Україну пролунали “Червона рута” і “Водограй”, 13 вересня 1995 року вважається днем народження музею Володимира Івасюка, а також 13 вересня 2007 року відбулося перше Свято української пісні. Автор ідеї проведеня свята — директор музею Володимира Івасюка, заслужений діяч мистецтв України Мирослав Лазарук. І цьогоріч, уже традиційно, на Театральній площі Чернівців було людно. Шанувальники творчості композитора й української пісні із задоволенням слухали твори В. Івасюка та інших авторів… 13 вересня 1970 року можна вважати…
Read MoreКомпозитор і співак Анатолій СЕРДЮК: «Пісні «Вставай, Україно!» чверть століття»
Пісня запорізького композитора-пісняра Анатолія Сердюка “Вставай, Україно!” вже 25 років лунає на концертах, в ефірах радіо й телебачення, аудіозаписах та Інтернеті. Переможна хода цієї пісні — символу 1991 року — невідривно пов’язана із суспільними настроями, які панували в Україні напередодні й під час здобуття незалежності. Для Анатолія Сердюка “Вставай, Україно!” стала знаковою: вона вивела його на всеукраїнську орбіту, зробила відомим на всю країну. Влітку й восени 1991 року та напередодні референдуму про підтвердження Акту Незалежності пісня “Вставай, Україно!” мала великий резонанс у суспільстві, впливала на громадську свідомість, сприяла утвердженню незалежної…
Read MoreФрагменти з книжки Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич» Публікація Неллі Даниленко
Закінчення. Поч. у ч. 5, 6 за 2016 р. “Хата моя, біла хата” Рідна хата — лагідна й тепла пристань для наших душ. Хата — символ всесвіту, батьківщини, рідної землі, безперервності роду, захисту і допомоги. Символіка хати багата і різноманітна. Олександр Довженко так писав про неї: “…біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без “можна?” і без “увійдіть!”. Житло просте, як добре слово, й законне, немовби його творила не людська рука, а сама природа,…
Read MoreЗагине чи не загине?
Коментуючи Анжеліку Рудницьку, https://www.facebook.com/ Дмитро ПИЛИПЧУК, член НСПУ Закінчення. Поч. у ч. 6 за 2016 р. w Вiдзначу, що Лабораторiя фольклористичних дослiджень фiлологiчного факультету Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка зробила добру рiч, започаткувавши електронну фольклористичну бiблiотеку, представлену в iнтернетi найважливiшими джерелами української фольклористики (у pdfформатi), а це дозволяє читачам в Українi i в усьому свiтi читати раритетнi видання з фольклористики та етнологiї, що має важливе значення для фольклористичної освiти. Але у роздiлi бiблiографiї Лабораторiя представила чомусь лише одинєдиний щойно згаданий покажчик Б. Грiнченка 1901 р. — i…
Read MoreФрагменти з книжки Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич»
Прем’єра рубрики Родовід пісень “Ой ти, ніченько”, “Степом, степом”, “Хата моя, біла хата”, “Мамина вишня” — у цих чотирьох шедеврів української пісенної культури ХХ століття один автор — композитор Анатолій Пашкевич, який у співпраці з поетами Дмитром Луценком і Миколою Негодою створив пісні, що з перших днів звучання були названі народними. Вони й зараз є народними, хоч майже й витіснені з радіоефірів і телеекранів. Та їх не можна витіснити з українських сердець, вони стали рідними. Пісня зберігається довше в сімейній, родовій пам’яті тоді, коли вона прив’язана до якоїсь дуже…
Read MoreФрагменти з книжки Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич»
«Ой ти, ніченько» Уже після написання перших своїх творів Пашкевича не просто запримітили — він став одразу популярним. У нього з’явилося немало щирих друзів, серед яких був і незабутній поет, життєлюб, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик Дмитро Луценко. Вони були різними за характерами, “темпоритмом” життя, але їх не випадково звела пісня. Обоє однаково кохалися в народнопісенному мелосі, однаково відчували музику слова, однаково “по-пісенному” мислили. Хвилюючі рядки поета озивалися у серці його друга співзвучною мелодією. Справжньою вершиною “онароднення” української пісні можна по праву вважати ліричний твір Анатолія…
Read More