Cтруна — зі словом поетичним

Микола ДОЛГОВ, дослідник кобзарського мистецтва Придніпров’я, кандидат філологічних наук, м. Дніпро Цього року відомому педагогу, бандуристу, композитору Василю Курилен­ ку (1.07.1907 —9.10.1972) виповнюється 110 років від дня народження і 45 років, коли його душа відлетіла у засвіти. Родом із Чернігівщини, він усе своє свідоме життя провів у Дні­ пропетровську (нині — Дніпро), де і похований. Педагогічна діяльність Василя Куриленка починалася із завідування будинком без­ притульних, коли самому виповнилося лише 17 років. Грав на багатьох музичних ін­струментах, але на все життя залишився вірним бандурі. Захоплення самодіяльною композиторською творчістю дозволило йому особисто…

Read More

ВІА “Карпати” – вчора і сьогодні

Олена ГОРОБІЄВСЬКА, науковий співробітник Чернівецького обласного музею Володимира Івасюка   13 вересня 1970 року вперше на всю Україну пролунали “Червона рута” і “Водограй”, 13 вересня 1995 року вважається днем народження музею Володимира Івасюка, а також 13 вересня 2007 року відбулося перше Свято української пісні. Автор ідеї проведеня свята — директор музею Володимира Івасюка, заслужений діяч мистецтв України Мирослав Лазарук. І цьогоріч, уже традиційно, на Театральній площі Чернівців було людно. Шанувальники творчості композитора й української пісні із задоволенням слухали твори В. Івасюка та інших авторів… 13 вересня 1970 року можна вважати…

Read More

Композитор і співак Анатолій СЕРДЮК: «Пісні «Вставай, Україно!» чверть століття»

Пісня запорізького композитора-пісняра Анатолія Сердюка “Вставай, Україно!” вже 25 років лунає на концертах, в ефірах радіо й телебачення, аудіозаписах та Інтернеті. Переможна хода цієї пісні — символу 1991 року — невідривно пов’язана із суспільними настроями, які панували в Україні напередодні й під час здобуття незалежності. Для Анатолія Сердюка “Вставай, Україно!” стала знаковою: вона вивела його на всеукраїнську орбіту, зробила відомим на всю країну. Влітку й восени 1991 року та напередодні референдуму про підтвердження Акту Незалежності пісня “Вставай, Україно!” мала великий резонанс у суспільстві, впливала на громадську свідомість, сприяла утвердженню незалежної…

Read More

Фрагменти з книжки Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич» Публікація Неллі Даниленко

Закінчення. Поч. у ч. 5, 6 за 2016 р.   “Хата моя, біла хата” Рідна хата — лагідна й тепла пристань для наших душ. Хата — символ всесвіту, батьківщини, рідної землі, безперервності роду, захисту і допомоги. Символіка хати багата і різноманітна. Олександр Довженко так писав про неї: “…біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без “можна?” і без “увійдіть!”. Житло просте, як добре слово, й законне, немовби його творила не людська рука, а сама природа,…

Read More

Загине чи не загине?

Коментуючи Анжеліку Рудницьку, https://www.facebook.com/ Дмитро ПИЛИПЧУК, член НСПУ   Закінчення. Поч. у ч. 6 за 2016 р.   w Вiдзначу, що Лабораторiя фольклористичних дослiджень фiлологiчного факультету Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка зробила добру рiч, започаткувавши електронну фольклористичну бiблiотеку, представлену в iнтернетi найважливiшими джерелами української фольклористики (у pdfформатi), а це дозволяє читачам в Українi i в усьому свiтi читати раритетнi видання з фольклористики та етнологiї, що має важливе значення для фольклористичної освiти. Але у роздiлi бiблiографiї Лабораторiя представила чомусь лише одинєдиний щойно згаданий покажчик Б. Грiнченка 1901 р. — i…

Read More

Фрагменти з книжки Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич»

Прем’єра рубрики     Родовід пісень “Ой ти, ніченько”, “Степом, степом”, “Хата моя, біла хата”, “Мамина вишня” — у цих чотирьох шедеврів української пісенної культури ХХ століття один автор — композитор Анатолій Пашкевич, який у співпраці з поетами Дмитром Луценком і Миколою Негодою створив пісні, що з перших днів звучання були названі народними. Вони й зараз є народними, хоч майже й витіснені з радіоефірів і телеекранів. Та їх не можна витіснити з українських сердець, вони стали рідними. Пісня зберігається довше в сімейній, родовій пам’яті тоді, коли вона прив’язана до якоїсь дуже…

Read More

Фрагменти з книжки Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич»

«Ой ти, ніченько» Уже після написання перших своїх творів Пашкевича не просто запримітили — він став одразу популярним. У нього з’явилося немало щирих друзів, серед яких був і незабутній поет, життєлюб, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик Дмитро Луценко. Вони були різними за характерами, “темпоритмом” життя, але їх не випадково звела пісня. Обоє однаково кохалися в народнопісенному мелосі, однаково відчували музику слова, однаково “по-пісенному” мислили. Хвилюючі рядки поета озивалися у серці його друга співзвучною мелодією. Справжньою вершиною “онароднення” української пісні можна по праву вважати ліричний твір Анатолія…

Read More