Категорія: Столиця

Сто років першій українській гімназії!   1 березня 1917 року була урочисто відкрита Перша Українська гімназія імені Т. Г. Шевченка. 100 років тому. Вікопомна дата. І на неї відгукується “Слово Просвіти”, бо її творці були просвітянами за покликом, відроджувачами України і української мови. Подаємо спогад Надії Шульгиної-Іщук (1889—1979), дочки Любові Шульгиної (Устимович), відомої громадської діячки. Успадкувавши талант від матері, вчительки від Бога, яка мала мужність стояти при витоках українського шкільництва ще в часи досвітніх вогнів (у 80-х роках ХІХ ст. в с. Сохвино Хорольського повіту Полтавської губернії та в 1914р. у…

Дмитро МАЛАКОВ Упродовж кількох повоєнних радянських десятиліть цікавитися життям і творчістю тих, хто мусив залишити рідний край, вважалося небезпечним. Сам факт еміграції з “Країни Рад” прирівнювався до зради батьківщині. Той, про кого йтиметься далі, навіть у біографічному довіднику “Мистецтво України”, виданому в Києві вже 1997 року, хоч і згаданий, але з помилками. Йдеться про Миколу Шехоніна (1882—1970), якому судилося жити й творити у трьох історичних епохах: перша, або “царська”, — від народження і до революційних потрясінь тривала 35 років; друга, або “радянська”, виявилася найкоротшою — двадцять років (1921—1941); третя, у…

Чия влада — того й топонімічна аура. Пригадуємо популярну приказку: хочеш ефективно подолати ворогів — перемішай прапори на їхніх колісницях. Захопивши 1919 року (явно надовго) Київ, большевики надали вулицям у центрі української столиці ймення Леніна, назву Комінтерну тощо. У наші дні після чергової перетруски при міській адміністрації відновилася Комісія найменувань. Незважаючи на втрати (Олександр Кучерук, ще інші вчені), зазнавши змін у своєму “Положенні”, вона намагається всетаки зберегти національні принципи. Складаючись із фахівців, що представляють Інститут історії України, Інститут національної пам’яті, педагогічний університет ім. Драгоманова, Музей історії Києва, особу Головного архітектора,…

Не вперше доводиться чути від киян і гостей міста, що Київ дедалі більше втрачає своє українське обличчя. Варварське руйнування архітектурно-історичних пам’яток у столиці, захоплення приватними забудовниками парково-відпочинкових зон і зведення на їхньому місці залізо-скло-бетонних потвор за сприяння місцевої, неукраїнської за своїм складом і духом влади набуло ознак епідемії. Громадськість протистоїть нахабству і цинізму “хазяїв життя”. Повернути, зберегти, показати українське обличчя Києва намагаються і науковці. Це засвідчила презентація путівника “Київ ХІХ—ХХ ст.” (автор кандидат історичних наук, заввідділу історії України кінця ХІХ—початку ХХ ст. Ігор ГИРИЧ, видавець — Національне газетно-журнальне видавництво). Унікальність…

100 років тому відчинив свої двері київський “грандіозный сінематографъ-театръ “ЛІРА”. Протягом усіх 100 років кінотеатр демонстрував фільми, не змінював свій формат, зберігся і навіть працює сьогодні. Змінилася назва — “ім. Чапаєва”, змінився час і стрічки, які демонструються в найстаршому київському кінотеатрі. Незмінна лише “Ліра-Чапаєв” — жива пам’ятка кінематографічної культури України. Андрій ГУННІШЕВ Колись був фільм “Новий кінотеатр “Парадізо”, де головний герой — старенький затишний кінотеатр. Там у “Раю” (саме так перекладається “Парадізо”) вирує мирне життя-революції-війни-зустрічі-весілля-народження-розлучення-робота-армія-по- вернення-навчання-робота-хвороби-смерть-народження… — усі 60 років маленького італійського містечка проживаються через кінотеатр. (“Nuovo Cinema Paradiso”, авт.…

Дмитро МАЛАКОВ, старший науковий співробітник Музею історії Києва Щоосені перед киянами старшого віку невмолимо спливають спогади: спочатку про вересень 1941 року, коли рідний Київ здали нацистським військам, а потім — про листопад 1943-го, коли нас визволили. Не всіх то якось хвилює чи цікавить, одначе автор цих рядків від 1970 року виступає в періодиці, на радіо і телебаченні — згадуючи, нагадуючи, з часом дедалі більше розмірковуючи про минуле лихоліття. А ще — виконуючи неписаний заповіт старшого брата — заслуженого художника України Георгія Малакова (1928—1979). Він, старший на десять років, пережив ті…

Уляна ВОЛІКОВСЬКА В УНІАН відбулася прес-конференція на тему “Митці та підприємці вимагають від міської влади Києва переглянути розпорядження № 850 від 23 травня “Про організацію діючої виставки-ярмарку на Андріївському узвозі”. Учасники прес-конференції виступають проти цього розпорядження і визнають незаконним призначення органу самоорганізації населення “Вуличний комітет “Андріївський узвіз”. Замість того, щоб сплачувати внески до міського бюджету, вся торгівля на Андріївському узвозі здійснюється за пропозиціями органу самоорганізації населення ВК “Андріївський узвіз”. Віктор Хаматов, який очолює комітет і має на Андріївському узвозі Центр сучасного мистецтва “Совіарт”, вимагає “благодійних внесків” у фонд, контрольований ним…

У столичній агенції Укрінформ відбулася прес-конференція керівників державних архівних служб України і Росії з приводу завершення підготовки до друку повного видання “Щоденників” Олександра Довженка. Перед журналістами виступили голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург і керівник Федерального архівного агентства Російської Федерації Андрій Артізов. Вони повідомили, що вперше “Щоденники” Довженка буде видано без будь-яких купюр, архівісти зробили свою справу, і зараз книга у виробництві в харківському видавництві “Фоліо”. До кінця цього року видання обсягом майже тисячу сторінок з ілюстраціями побачить світ. Петро АНТОНЕНКО Активну участь у роботі над підготовкою щоденників до…