Молитва за Україну

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Концерт української музики під такою назвою відбувся у Мистецькоконцертному центрі імені І. Козловського Національної оперети України. Його присвятили 175річчю від дня народження Миколи Лисенка. У концерті взяли участь молоді українські артисти та гості зза кордону. “Сьогодні ми відзначаємо ювілей видатного українського композитора, основоположника української класичної музики, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча Миколи Віта лійовича Лисенка”, — зазначала, відкриваючи вечір, режисер Цен тру Козловського Тетяна Зозуля. Митець, який віддав понад півстоліття композиторській ді яльності, написавши понад тися чу самобутніх творів, ніколи не отримував за…

Read More

Джуро Відмарович: Треба, щоб політика не втручалася у творчість

Україна і Хорватія — дві молоді держави з великою історією, великим прагненням до волі й непростим недавнім минулим. Хорватія воювала за Незалежність у першій половині 1990-х, Україні доводиться відбиватися від агресії зараз. При цьому Хорватія вже ось два роки член Євросоюзу, Україна ж протягом останніх десятиліть так і тупцює на одному місці, вагаючись, куди вирушити — на схід чи на захід. Сьогодні у нас в гостях літературний критик, поет, історик, перекладач, політик і дипломат Джуро Відмарович. В Україні його добре знають, і не тільки з часів роботи Послом Хорватії в…

Read More

Гіроакі КУРОМІЯ: «Відповідати на дезінформацію правдою — найефективніше»

Нещодавно у Львові було реалізовано проект “Мистецькі надра”. Культурний форум “Донкульт”, організований Благодійним фондом “Мистецькі надра” у партнерстві з Центром міської історії та за підтримки Львівської міської і обласної рад, через публічні дискусії й мистецькі рефлексії про минуле й сучасне — продемонстрували львів’янам багатогранність Донбасу як складової незалежної України. Як без Донбасу неможлива Україна, так і без України неможливий Донбас. Тож, без перебільшення, ключовими під час цих заходів були лекції, дискусії та бесіди зі складних, але повчальних історичних екскурсів японо-американського науковця, професора Індіанського університету в Бломінґтоні (США) Гіроакі Куромії. Наш…

Read More

Леонід ТАЛАЛАЙ (1940—2012) Ключі від неіснуючої хати

Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Фіксує око, проявля душа. …із ночі вибігає мати, в руці стискаючи ключі від неіснуючої хати. Л. Талалай Смерть поета загострює зір і слух. Читане увиразнюється. Відкривається нове у старому. Пам’ять просвітлюється, образ автора і його творчість постають у нерозмитій цілісності. Леонід Талалай — за силою ліризму — з найпронизливіших українських ліриків. І — з найглибших. Попри те, що творчість його мічена впливами багатьох. Як своїх, так і російських поетів: від Пушкіна — до Бориса Рижого, останнього його…

Read More

Микола Холодний (1939—2006) Косар

Упорядник і автор літературнокритичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ До могили пливуть шанувальники. Й ні одного тобі косаря! М. Холодний Косар, а напохваті рима — корсар. Рима стосовно особи Холодного провокативна: таки було в ньому щось корсарське. Увиразнювалося воно ще й грубим шрамом на обличчі. Для повної схожості бракувало хіба що флібустьєрської пов’язки на голові. Пригадується одна з витівок поета, коли він після тривалої відсутності навідався до Києва. Тоді ж у Будинку літераторів з’явилося приблизно таке оголошення. Такогото дня о такійто годині у приміщенні кінотеатру на…

Read More

Борис НЕЧЕРДА (1939—1998) Саміший із найсаміших

Упорядник і автор літературнокритичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ …і як йому там ведеться, самішому з найсаміших. Б. Нечерда Чи залежні ми від наших прізвищ? Чи присутній у них елемент метафізики, закодованості долі? “Ім’я — це знак” (І. Качуровський). Як би там не було, між прізвищем і творчістю цього поета простежується певна схожість. Прізвище незвичне, це вже перший склад мовби вказує на заперечення, на (не)досконалість сущого, на (не)прийняття. Твердість приголосних “рд” тільки увиразнюють налаштованість на відсіч, опір. Поезія Нечерди — незгода й опір навіть тоді, коли…

Read More

Микола ВІнграновський (1936—2005) Мистецтво чаклування: модерн у національних шатах

Упорядник і автор літературнокритичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Не одійде мій голос, голос мій не відлюбиться і не одійде… М. Вінграновський Сублімація дитячого в доросле, звичного у фантастичне й навпаки — це Вінграновський. Одна з найулюбленіших його масок. Із нею він не розлучався до кінця життя. З листа С. Городецького Блоку: “Міф — це найбільша брехня. А велика брехня — це істотна ознака тієї великої, здорової поезії, якої так тепер хочеться. Бреши по правді — ось формула, тобто так, щоб тобі повірили. Вигадуй, видумуй, і…

Read More

Ніжинський скарб продають у Москві!

“Засвітилися” унікальні скарби Київської Русі! Спрацювала система попередження про появу українських антикварних лотів, налагоджена кілька років тому журналом “Музеї України” та нашими закордонними партнерами. Цього разу Москва. Точніше, знову. Випадок вартий уваги патріотичної громадськості і вищих керівників держави! 9 лютого Восточно-Европейский Антикварный дом планує продати безцінну колекцію срібників і гривен часів Київської Русі! До наших днів дійшло дуже мало подібних раритетів! В українських музеях зберігається лише кілька екземплярів подібного рівня! Вивезено, розграбовано, передано за “височайшим решением”… Виникає дуже багато запитань: де це все знайшли? Де воно зберігалося? Хто нинішній господар…

Read More

Микола РУДЕНКО (1920—2004). «Енергія духовної стріли»

Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Енергія духовної стріли — То є найліпші для народу ліки. М. Руденко Доля Руденка-поета — віддзеркалення консерватизму літературного середовища, критичної думки зокрема. Неготовність їх до сприйняття духовної продукції, що випадає із загального ряду. Надто якщо її новизна постає у шатах традиції і зміст превалює над формою. Це в свою чергу схиляє до розмислів про байдужість суспільства, враженого вірусом споживацтва, про нездатність його пошанувати те, що заслуговує на пошанування. Ім’я Руденка сьогодні майже випало з обігу. Його якщо…

Read More

Василь Стус (1938—1985). Визволення смертю

Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Сподоб мене, Боже, високого краху… . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ця дивна смерть зоветься воскресінням… В. Стус Смерть як свобода. Утрата останніх сподівань — звільнення. Шлях до самовигнання. І якщо завтрашнього дня не буде, “тоді вже гибій. Отоді вже гибій, простуючи до смерти навмання”. Це лише одна з рефлексій Стуса. Насправді він ішов не навмання, а цілеспрямовано. У збірці “Час творчості”, що засвідчила якісний…

Read More