Категорія: Українці у світі

Катерина РОМАНОВА, головний науковий співробітник ЦДАЗУ Розпочався 25й навчальний рік у незалежній Україні. Потужна інерція совєтського минулого досі тяжіє над вітчизняною освітою, яка все ще перебуває на стадії реформування, повільно прощаючись зі старою системою та прагнучи наблизитися до міжнародних освітніх стандартів. Сьогодні мало кому відомо, що свого часу (майже сто років тому) українці також опинилися перед необхідністю не тільки розвивати, а й закладати підвалини українських освіти та науки. Причому відбувалося це в умовах не менш складних, ніж сьогодні. Йдеться про період між двома світовими війнами, коли справжня інтелектуальна еліта української…

Read More

Цією публікацією ми відкриваємо нову рубрику “Московські історії з українською присутністю”, яку вестиме генеральний директор Національного культурного центру України в Москві, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка, доктор історичних наук Володимир Мельниченко. Московські історії з українською присутністю Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО Знахідка була для мене наскільки несподіваною, настільки й очікуваною. Гортаючи популярну в Першопрестольній газету “Московские ведомости” за перший рік ХХ століття, завмер, побачивши невеличку замітку від 26 лютого (11 березня) 1901 року: “Панихида по Т. Г. Шевченко. 25 февраля, в храме Большого Вознесения, что у Никитских Ворот, после литургии, была совершена…

Read More

10—11 травня 2013 року в Краснодарі працювала Міжнародна наукова конференція “Кубань—Україна: питання історико-культурної взаємодії”. Це вже дев’ятий науковий форум цієї тематики, його організатори — Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Краснодарська крайова громадська організація “Співдружність Кубань—Україна”, Кубанське відділення Наукового товариства імені Шевченка і Міжрегіональна громадська організація “Наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка”. Віктор ЧУМАЧЕНКО, професор, м. Краснодар Цього року конференція була присвячена 150-річчю з дня народження Б. Д. Грінченка (1863—1910). Після довгих років замовчування за радянських часів нині в Україні та поза…

Read More

…Не знаю, чи маю право зневажати тих елітарних хохлів, що без будь-яких переслідувань чи гонінь покидають рідну землю, шукаючи сумнівних благ і статків. Ох і багато їх є! Та не про них моя оповідь, а про тих самовідданих патріотів, що не згинаючись, служили ідеалам України. Олесь ДОРІЧЕНКО Після концертів у Монреалі люди розбирали нас по своїх домівках, аби ще ближче відчути подих рідного краю в особі кожного з нас. Не забуваймо, що ця неймовірна “крамола” відбувалася наприкінці літа й на початку осені 1967 року, коли в Україні були в розпалі…

Read More

Христина БЕРЕГОВСЬКА, мистецтвознавець С. Гординський — поет, перекладач, літературознавець, художник і мистецтвознавець. Значний поступ у дослідженні спадщини митця відбувся після тісної спів­праці з родиною художника. За заповітом, творчий архів С. Гординського і частково малярська творчість мали бути передані Україні. Під час перебування в Україні 1991 року митець передав деякі свої малярські твори Національному музею, а фрагменти рукописної спадщини Б.-І. Антонича Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України. Маестро мріяв, щоб його архів та біб­ліотека стали набутком українського народу й зосереджувалися у Львові. Цей задум, згідно із заповітом видатного майстра…

Read More

Олександр ПИРОГОВ, м. Радомишль 14 березня 1913 року в селянській родині в селі Чайківка Радомишльського повіту народився Василь Григорович Томашевський. На його долю випали нелегкі роки випробувань. 1935 року вступив до Київського художнього інституту. Закінчив його 1940 року. 1941-го пішов на фронт, але воювати довелося недовго. Разом із сотнями тисяч військовослужбовців потрапив у полон у “Київському котлі”. Переніс усі жахи нелюдського існування у фашистських концтаборах. 1945 року у Німеччині табір звільнили союзники. Історія його еміграції розпочиналася у Німеччині, де понад два мільйони двісті тисяч українців — утікачів і переміщених осіб…

Read More

Ось уже сім років Український фольклорний театр “Берегиня” у Римі без жодної підтримки, без приміщення для репетицій гідно презентує в Італії українську народну культуру: відзначає українське Різдво, Купальське дійство, проводить Шевченківські вечори, відкриває італійцям (і українцям теж), що Гоголь — українець, нащадок козацького роду, вшановує пам’ять жертв Голодомору… 2012 рік минув як ювілейний рік ушанування пам’яті Патріарха Йосипа Сліпого та Соломії Крушельницької. Марія БЕДНАРЧУК, керівник Українського фольклорного театру в Римі “Берегиня” На жаль, італійці майже нічого не  знають про нашу знамениту землячку Соломію Крушельницьку. А тим часом у перші десятиріччя…

Read More

Яким був 2012 рік для світового українства? Як наша держава підтримує багатомільйонну українську діаспору світу? Чим був важливий рік для Української Всесвітньої Координаційної Ради? Про це в інтерв’ю “СП” розповідає голова УВКР Михайло РАТУШНИЙ. — Рік тому УВКР визначилася з основними пріоритетами своєї діяльності на виконання рішень останнього V Всесвітнього Форуму українців, що відбувся 2011 року і сформував очолювану Вами Раду. Щось вдалося зробити? —  Основні пріоритетні напрями: українська освіта в діаспорі, трудова міграція, становище української громади в Російській Федерації, молодіжна політика в діаспорі, український світовий інформаційний простір. За ними…

Read More

Олесь МАРКОВИЧ У багатьох казках існують різні засоби для відмикання замків — чи то заповітне слово, чи якась там “розрив-трава” — одним словом, замки з послужливим клацанням тут-таки і відчиняться, а рипучі металеві чи камінні двері покірно запрошують увійти. І у мене, в цілком реальному житті, а не у якійсь там вигадці, завівся свій секрет долання перешкод, правда, замки його не дуже-то й бояться, хіба що на людей певної категорії він діє безвідмовно. І ця категорія називається “українці”. У телефонній слухавці щебече російською мовою жіночий голосок. Мені пропонують на вигідних…

Read More