Василь НАГІРНЯК, голова Верховинської РО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, заслужений журналіст України Фото Марії МАКІВНИЧУК та Василя МАНУЛЯКА Автентичний дух культури і мистецтва незабутніх предків запалав ватрою гуцульської містерії у княжому Львові. На проспекті Свободи біля пам’ятника Тарасові Шевченку, що височить із бронзовою стелою “Хвиля Народного Відродження”, відбувся День гуцульської культури у Львові. Дивовижний гуцульський світ культури, мистецької автентики привезли творчі колективи зі столиці Гуцульщини — Верховини. Відкрив театралізоване автентичне свято-фестиваль гуцульської культури священик Львівської Єпархії УПЦ КП отець Олексій молитвою за полеглих героїв у боротьбі з московськими окупантами…
Read MoreКатегорія: Народний звичай
українська обрядовість, народні традиції україни, звичаєве, духовна культура українського народу, очевидець, культурні новини
Зустріч на вечорницях
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Київський академічний театр українського фольклору “Берегиня” нещодавно презентував свою нову виставу “Українські вечорниці”, створену за зразками народної творчості Наддніпрянщини. Театр “Берегиня”, який цього року відзначає своє 30-ліття, — єдиний в Україні професійний колектив, який вивчає та пропагує автентичний фольклор нашого народу і сценічними засобами відтворює втрачені історичні цінності: народні обряди, звичаї, ритуали як важливі пласти духовної культури нації. Цей театр на високопрофесійному художньому рівні інсценізує зразки фольклорної спадщини, розкриває особливості культурно-історичних традицій українського народу. Створені театром фольклорні дійства відроджують безцінні скарби української національної культури. У програмах…
Read MoreДідух
Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, співзасновниця, директор Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, відмінник освіти України, член НТШ, НСКУ, НСЖУ, село Велеснів Монастириського району, Тернопілля Із пошанівком і щемом у серці пригадую, як наш тато Степан приносив до хати і розстеляв дідух по підлозі через усю кімнату, мати Павліна розкидала по ньому ліщинові та волоські горіхи, а ми, малі, сестра Рома, брат Адам та я шукали їх, і показували під столом: “Кво-кво на Різдво — штири квочки на гніздо! Один когут, а сто курочок!”. І це не забувається. Крім того, тато вносив пшеничний не обмолочений…
Read MoreБандурист Тарас Силенко: «Бандуру й кобзу мали б вивчати в усіх музичних школах»
…Тарас Силенко сідає на лавку в центрі Ужгорода на Корзо, розпаковує бандуру, кладе в чохол кілька власних компакт-дисків, налаштовує струни й починає грати… Корзо — центр міста, тут багато туристів і містян. Шумно й гамірно — і раптом серед цього хаосу звучать срібні струни народного інструмента… “Н-но, іще ми лем туй бандури не було!” Тарас Силенко відомий, зокрема, своїми піснями про холодноярських отаманів, повстанців, козаків, гайдамаків, тому починає також із епосу — але закарпатського: про місцевих героїв-січовиків. Співає “В Закарпатті радість стала”, “Чи чулисьте, милі браття”, “Ой, в…
Read MoreCвідчення дружби
Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського, м. Городище, Черкаська обл. Виповнюється 160 літ із часу, коли, щойно звільнений із заслання, Тарас Шевченко розпочав вести свій щоденник (названий ним “Журнал”). Перший запис зроблено 12 червня 1857 року, а останній — 13 липня 1858 року. Тарас Шевченко про Семена Гулака-Артемовського Саме записи поета в щоденнику якнайповніше передають його почуття і ставлення до Семена Гулака-Артемовського, свого земля- ка і великого приятеля ще від 1838 року, людини, яка не відцуралася Тараса і в десятиліття страшної солдатччини (на відміну від багатьох). Адже…
Read MoreМолодий паросток Лесиного краю
Галина ТВАРДОВСЬКА, науковий співробітник Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки У рамках відзначення 30-річчя з дня започаткування “Лесиних джерел” у Музеї видатної поетеси відбулася персональна виставка молодого художника з Городниці В’ячеслава Пилипенка, на якій митець представив 27 своїх картин. Серед експонованих робіт — краєвиди рідного краю й інших мальовничих куточків України, зображення різноманітних рослин і тварин, портрети. Бути художником він мріяв ще з дитинства. “Скільки себе пам’ятаю, — розповідає В’ячеслав, — захоплююсь малюванням. У шкільні роки брав активну участь у конкурсах із малювання, посідаючи призові місця”. Вищу освіту здобув у Косівському…
Read MoreУ Дубні дівчата пишалися магією довгої коси
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська область Фото автора Про жіночу косу можна говорити багато. Вона — символ краси, честі, чистоти, гідності, вірності та кохання. З давніх-давен вважали, що в довгому волоссі — сила і здоров’я, і чим довша коса, тим, мовляв, міцніший зв’язок із космосом, всесвітом, Богом. Але останнім часом українські дівчата надають перевагу коротким зачіскам. А от у Дубні — навпаки: тут організували фольклорно-мистецьке свято “Коса — жіноча краса”. Родзинкою свята став обряд закосичення. Він існував у волинському краї з часів Київської Руси. Нині, на жаль, він застосовується не так часто.…
Read MoreЛине у світи пісня творчості Гончарівни
Жанна РІЗНИЧЕНКО, інформаційна служба Національного музею-заповідника українського гончарства 6 травня 2016 року виповнилося 95 років від дня народження славетної опішненської гончарки, іграшкарки, малювальниці, заслуженого майстра народної творчості України Олександри СЕЛЮЧЕНКО (1921—1987). Своїм самобутнім творчим доробком майстриня постала класиком вітчизняного гончарства, увійшовши до когорти всесвітньо відомих митців української гончарної столиці — Опішного. Із нагоди ювілею мисткині, а також 30-ї річниці заснування Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та 15-ї річниці заснування Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАНУ 4—6 травня 2016 року в Опішному відбувся Національний науковий симпозіум “Персоналії українського гончарства…
Read MoreЛік на весь вік
Іван ПРОСЯНИК, зелейник Буряк Давньоукраїнською буряк — борщ. З яким нетерпінням я, малий, чекав на “буряковий мед”. Сік із витиснутого білого буряка довго вмлівав у печі, перетворюючись на запашисту солодку малясу. А в нім: залізо, магній, йод, марганець, ванадій, бор, цинк, що перетворювали звичайний городній овоч на незвичайні ліки. А квас у дерев’яній діжечці! Він знімав нервову перенапругу, втому, додавався в борщ. А запечений бурячок! Болі в потилиці. По склянці соку буряка, моркви, меду та 100 мл спирту. Розмішати. Настояти три дні в темному місці. Вживати тричі на день по…
Read MoreCлавні світу білому та сонцю красному
Вадим МИЦИК, етнограф, доктор філософії в галузі культурології, Тальне—Звенигородка на Черкащині Із величною думою про Світ прилинули до нас колядки з далини віків, із духовних пластів культури пращурів. Донесли вони духовну чистоту, світоглядні засади та художнє багатство нашого народу. І, що найосновніше, — незмірний світ космовідчувань і космогонізм мислення. Ми, українці, маємо найвище духовне багатство — свято Коляди і пов’язаний із ним процес світославлення — колядування. Впродовж віків цим небесним співом звеличують три джерела життя — сонце, землю й воду, які втілені в три празники: Коляду (Різдво Сонця), Щедрий вечір…
Read More