«Нестандартні» документи

о. Юрій МИЦИК, д. і.  н., проф. Автор цих рядків займається переважно козацькими часами, але інколи доводилось писати про події ХХ ст. і працювати у відповідних архівах.  У дніпропетровському партархіві працював ще у 1976—1977 рр., коли писав про минуле Дніпропетровської області в “Історії міст і сіл”. Тоді я звернув увагу на те, що третина документів Дніпропетровського міського комітету компартії була знищена, в машинописному описі  фонду за 20—40-ві роки навпроти цих справ стояв штамп “уничтожено” (переважно це були справи про “сині конверти”, в яких партійній верхівці видавали подвійну чи потрійну платню, понад…

Read More

Не впав «Листок»

О. В. МОТРУК, молодший науковий працівник музею О. Довбуша Козьменко Дмитро Олексійович, “Листок”, народився 28 листопада 1925 року в сім’ї селян Олекси Козьменка та Насті Якуб’як. Дмитро пішов до державної польської школи, хоч мріяв учитись у Рідній школі, де навчання було платне і вчились діти заможних селян. Закінчив 7 класів і хотів продовжити навчання в духовній семінарії, та початок війни розвіяв ці мрії. 19 вересня в Галичину ввійшли радянські війська — і в центрі Печеніжина зразу ж відбудували тюрму НКВС, в якій закатували до червня 1941 року багато безневинних українців, а…

Read More

Українська демографія: високі сходження, круті обриви

До сторіччя першого в світі Демографічного інституту (1919—2019) Марина ІГНАТЕНКО, доктор історичних наук, професор, м. Переяслав-Хмельницький Минуле століття (1918—2018) за масштабами руйнувань, масовістю народовигублення та грандіозністю суспільних потрясінь не має аналогів в усій Світовій історії. На біду українців, саме їхня Батьківщина ставала епіцентром планетарних катастроф (загибель Дніпра, Чорнобиль) та полігоном найтяжчих випробувань народу: світовими війнами, нескінченними голодоморами-геноцидами, які за чисельністю жертв перевищують усі інші відомі в світі геноциди та холокости, разом узяті. Тільки між 1914 і 1922 роками з тіла українського народу було вийнято 9 мільйонів життів (УРЕ. — 1984….

Read More

Що робити з українською демократією?

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ Нас не тішить те, що минулі вибори визнано демократичними. Результат всенародного голосування змушує задуматися над глибинним процесом народовладдя. Бо на поверхні людського сприйняття лише зачовганий слоган “демократичні цінності”. Насправді демократія є не цінністю, а лишень одним із недосконалих способів публічної реалізації народом усієї повноти влади. А цінності — це все те, що робить народ гідним мати владу для полегшення щоденного життя, а в ідеалі — щастя жити на своїй, Богом даній землі. Кожен народ творить демократію в особливий спосіб, згідно з традицією та ціннісними орієнтирами. Якщо…

Read More

Одіссеї одного життя

Леонід ТЕНДЮК “Слово Просвіти” продовжує друкувати уривки з нової книги Михайла Слабошпицького “З пам’яті дзеркала”, що завершує своєрідний цикл авторської мемуаристики, з якого вже побачили світ “Протирання дзеркала” і “Тіні в дзеркалі” з огляду на те, що ці публікації викликають підвищений інтерес у наших читачів. Закінчення. Поч. у ч. 22 за 2019 р. Федоровська звинувачувала поета в усяких смертних гріхах. Її критичній фразеології позаздрили б погромники з часів сумнозвісних “Пролеткульту” й РАППу. У відповідь на Ладину інвективу зі сторінок “Литобозрения”, котре так пригрівало Федоровську, я надрукував у “Літ. Україні” різку…

Read More

Вартові музейних скарбів

Марина МАРЧЕНКО Національний музей українського народного декоративного мистецтва традиційно долучився до акції “Ніч музеїв”, якою музейники всього світу відзначають своє професійне свято у травні. Цього разу на відвідувачів очікувала незвичайна подія — нічна театралізована екскурсія “Вартові музейних скарбів”. Головними героями дійства стали відомі дослідники народного мистецтва, знані меценати та етнографи. Наукове товариство Цікавою несподіванкою було те, що під час екскурсії історичні постаті, які багато зробили для розвитку музейної справи, ніби ожили, і їх можна було побачити наживо і навіть почути їхні думки і дискусії. Це Микола Біляшівський і Данило Щербаківський…

Read More

Український авангард Олександра Богомазова

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Національному художньому музеї України відкрили великий виставковий проект, присвячений творчості найяскравішого експериментатора українського авангарду Олександра Богомазова. На виставці представлено не лише найповнішу версію його творчості на основі відібраних робіт з музеїв і приватних збірок України, а й значний пласт підготовчих робіт, ескізів. Уперше ескізи і картини разом з теоретичними розробками виставлені єдиним комплексом. Також глядачі вперше за майже 90 років можуть побачити відреставровану картину “Пилярі”. Олександр Богомазов (1880—1930) — видатний український художник-авангардист, теоретик мистецтва, педагог, його творчість формувала сучасну модерну епоху і стала надбанням світової…

Read More

Таємниці родини Міловзорових

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Музей сучасного мистецтва України презентує виставку родини Міловзорових “Династичні хроніки”, що є частиною великого музейного проекту “Сімейні цінності — родинні зв’язки”. Представлено роботи Олександра Міловзорова та його дочок — Оксани Міловзорої та Олександри Шехірєвої. Олександр Міловзоров — український художник, скульп­тор, галерист. У його багатогранному творчому доробку створення освітлювальної апаратури для консульства Болгарії, Палацу урочистих подій, меморіального Будинку-музею Тараса Шевченка в Києві; оформлення інтер’єрів Національної філармонії України, Національної бібліотеки України для дітей, станцій столичного метрополітену — “Тараса Шевченка”, “Республіканський стадіон” (нині “Олімпійська”). Роботи художника зберігаються у художніх…

Read More

«Григорій Сковорода — це моє чистилище»

Едуард ОВЧАРЕНКО У “СП” (ч. 20 за 2019 р.) ми писали про моновиставу Петра Приступова “Відаю людину”, яку він нещодавно презентував у Київській академічній майстерні театрального мистецтва “Сузір’я”. Сьогодні пан Петро гість “СП”. — Як Григорій Сковорода увійшов у Ваше життя? — Все почалося з активної пропагандистської кампанії на Українському радіо 1972 року, присвяченої 250річчю від дня народження Григорія Савовича. А радіо тоді було моїм основним інформаційним співрозмовником. Дещо бачив по телебаченню: тоді ж демонструвався фільм Івана Кавалерідзе “Григорій Сковорода”. Все це відклалося в моїй свідомості. Наступного року якось ішов…

Read More

Кіно з Миколою Вінграновським

Едуард ОВЧАРЕНКО Національна філармонія України запросила на поетичний концерт “Микола Вінграновський. Кіно, що зветься життям”. Автор ідеї концерту Олександр Рудько. В основу сценарію поетичного кіноконцерту закладено цикл сонетів “Вінок на березі юності”, який Микола Вінграновський створив у двадцятирічному віці. 15 сонетів втілюють мрії молодої людини про майбутнє життя, про кохання, дружбу, долю рідного народу та батьківщини. Кожен сонет відтворює глибокофілософські роздуми про те, як належить прожити своє життя. Тематично поетичний кіноконцерт поділено на епізоди “Спогади про дитинство”, “У Києві стало страшнувато”, “Москва. Рік з Довженком”, “Повість київських полум’яних літ”, “Ви…

Read More