Бажанський не зраджував школі, а ми – заповітам славного краянина

“Я би розказав вам, яка то в нас сила, Якби у нас єдність, як би жилось нам…” Цей вірш написаний понад 100 років тому поетом, якого подарувала нам Дорошовецька земля, що на Буковині. Не таким планувалося зібрання з нагоди вшанування пам’яті Дорошовецького сівача доброго, мудрого вічного – Івана Бажанського, просвітителя нашого краю. Ще на початку року оргкомітет мав на меті вручити 100ту літературну премію імені Бажанського активній громадській діячці, волонтерці “Заставнівської волонтерської сотні”, дружині покійного правнука поета і просвітителя Бажанського, Івана Івановича Бажанського – Марії Іванівні Бажанській. У лютому 2020го…

Read More

Добринівці зібрали тих, хто з Богом у душі та з Україною в серці

Ми звикли, що на патріотичні теми говоримо та й пишемо напередодні чи під час державних свят. А є люди, які з цим живуть щодень і щогодини. Не просто живуть, а живлять національною ідеєю інших, наснажують нас і готують собі гідну зміну. Це воїнидобровольці, котрі вже шість років поспіль, повертаючись із передової, не йдуть до рідної хати, на відпочинок, а поспішають у Добринівці, що на Заставнівщині (Буковина), творити добру справу для майбутнього України — організовують військові вишколи для нашої молоді, практичні й теоретичні: навчають первинної військової підготовки та спілкуються на теми…

Read More

Звернення

до наших читачів, передплатників, просвітян Друзі! Тижневик “Слово Просвіти” –один із небагатьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі , за певного “сприяння” нашої влади опинився на межі припинення свого існування. І тільки ми самі, хто любить, шанує і дорожить українським правдивим і об’єктивним словом можемо допомогти “Слову Просвіти”. Будьяка фінансова підтримка видання – це вагомий внесок в українську справу. Тож подаємо Вам наші банківські реквізити: АТ “АльфаБанк, р/р UA 30 300346 0000026002016994001; отримувач: ГО “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка; код ЄДРПОУ/ІНН: 00031756. Призначення платежу заповнюється платником…

Read More

Сергій ГРАБАР. З майбутньої книжки новел «Зникання»

Бомж А ти що думав? Що вона все кине і стрімголов за тобою? За твоїм дивним нерозумінням життя? За твоєю довічною нестачею грошей? Чи може за твоїм талантом, на який не купиш навіть пляшку пива, не говорячи вже про вечірки і ресторани, нічні клуби і дискотеки? Ти коли востаннє був у ресторані? Кому ти потрібний без фінансів і житла, скажи, кому?.. Бомж відволікся від думок, що насідали щоразу, коли він рився у сміттєвому баку. Це була щоденна обов’язкова процедура, яку він називав – вранішнім моціоном. Баки були головним джерелом продовження…

Read More

Катерина МОТРИЧ. Кого обрали зорі, той долає терни

Місячна розмова Не пишеться. І ночі наче половецькі коні. Як табуни. Їх половецький князь в степи жене. І місяць упівповні спочива на підвіконні, Аскет-монах десятки літ вивчає все мене. — Старієш, — промовля, — а я за тиждень — молодик. Не маєте того, що я над вами маю. Я бачу ваші душі і до вас я звик, Я у піснях купаюсь ваших, як у ріках раю. Ти мені виспівала тисячі пісень На гілці вишні, як пташа, співала, А Муза рвала вишні у поділ і сяяв Божий день. В твої пісні…

Read More

Галина Пагутяк. Авторська сторінка

Мертві бджоли і українська мова У давнину вірили, що бджоли – посланці Бога. Пасічник мав право не складати присягу в суді, бо його заняття було найкращою рекомендацією: він тримав увесь світ зі своїми бджолами, отже, був святою і мудрою людиною. Без бджіл, джмелів, ос, метеликів вимре все живе. Про бджіл завжди казали, що вони помирають. Як про людей. Через те, що жадібні ділки агрохолдингів задля прибутків понавозили пестицидів, бджоли масово помирають, але ніхто не оголошує жалоби. Ставлення пострадянських українців до довкілля настільки жорстоке й цинічне, що не вкладається в голові. Починаючи…

Read More

У пошуку скарбів словесних

Ілько КОЛОДІЙ, м. Львів Слово про засновника станіславівської “Просвіти”, автора “Малорусько-німецького словаря” Євгена Желехівського Закінчення. Початок у ч. 44 за 2020 р. ІІІ У Станіславі Євген Желехівський упритул береться за роботу над словником, який, за його словами, має стати “ученим і кріпким защитником нашого язика”. У нього є чіткий план. “Мій словар, — пише він до Олександра Барвінського, — роблю я на основі устної народної словесности, дальше обробленє обійме літературу класичну. Бажав бим спорудити якнайновіший словар”. У листі до Михайла Драгоманова детальніше обґрунтує принцип “зложеня” словника. “Разом з Вами, добродію,…

Read More

На плацдармах творчої свободи

Ганна АнтиповиЧ (Дениско), м. Полтава Українські фільми, прем’єри яких відбулися останнім часом, такі різні за жанрами і несхожі, все ж мають дещо спільне: багато хто з тих, хто створює українське кіно ХХІ століття, засвоїли і творчо розвивають досвід своїх попередників — творців українського поетичного кіно з його притчевістю, візуальною виразністю, сюрреалістичністю, увагою до українських традицій і звичаїв. А були ж часи, коли українське поетичне кіно оголошували то ідейно шкідливим, то взагалі неіснуючим… Українського поетичного кіно “нє било, нєт і нє будєт” Пам’ять – дивовижний феномен: ти можеш забути те, що…

Read More

«АТЛАНТИДА» – перше враження

Чистий артхаус, наче чистий спирт Леся Воронюк Коли побачила лише трейлер фільму Атлантида / Atlantis режисера Валентина Васяновича, відразу відчула — це буде вражаюче кіно про війну. Уважно стежила за фестивальною історією цієї стрічки і раділа кожній перемозі. Фільм цілком заслужено зібрав і продовжує збирати усі найвідоміші кінонагороди світу. Більше того — “Атлантида” номінується від України на “Оскара”, і я дуже сподіваюсь, що врешті саме цей фільм привезе нам найпрестижнішу кіновідзнаку світу. Хай вже пробачать любі Ахтем Сеітаблаєв з “Кіборгами” та Сергій Лозниця з “Донбасом”, бо мушу визнати — Валентин…

Read More

Головне – це любов!

Едуард ОВЧАРЕНКО Заслужений артист України Михайло Фіца нещодавно представив на сцені Будинку актора НСТДУ свою нову моновиставу “Дон Кіхот”, створену за однойменною п’єсою Михайла Булгакова, що у свою чергу була написана за мотивами роману Мігеля Сервантеса. Михайло переклав текст п’єси українською мовою, а постановку здійснив Петро Миронов. – Як і більшість моїх ровесників, познайомився з цим твором ще в дитинстві, – розповідає Михайло Фіца. – А років десять тому виникло бажання поставити його і зіграти. Ця тема визрівала довго, були інші постановки, поки врешті зміг повернутися до “Дон Кіхота”. Але…

Read More