Мудра, бо Софія

18 лютого виповнюється 165 років від дня народження Софії Русової Цього дня 1991 року вперше, після тривалої заборони й забуття, Україна вшанувала Софію Русову. Організувала відзначення 135літнього ювілею однієї з найдіяльніших жінок України кінця ХІХ – початку ХХ століття активна громада київського осередку “Союзу Українок”, який щойно відроджувався. У київському Будинку кіно на честь ювілянтки було проведено урочисту академію за участю громадських організацій, освітян, науковців. Великий портрет у рушнику та калині притягував увагу до жінки, чию спадщину ще належало відкрити, ввести в обіг науки, освіти, культурних і громадськополітичних подій. 30…

Read More

Обов’язок – понад усе!

Кілька спогадів про Софію Русову Юрій Русов Звичайно, тяжко цілком безсторонньо і об’єктивно писати про громадську діяльність своїх батьків, але, з другого боку, ніхто так, як близькі кревні, не може освітлити деяких подробиць життя людей, які так чи інак прислужилися для української справи. Я був останній син Софії Русової і тому починаю пам’ятати мою матір більшменш свідомо лише з 1900 року. Це була моя перша подорож (пасивна!) за кордон. Моя старша сестра (Любов. – Г.Д.) вступила на медичний факультет університету в Монпельє у Франції і моя мати поїхала, щоб туди…

Read More

“Дай, Боже, нашій стражденній Україні волі і щастя!”

До 100-річчя від дня народження Володимира Малика Лідія ВІЦЕНЯ “Моя літературна доля щаслива, мене читають” 21 лютого виповнюється сто років від дня народження відомого українського письменника Володимира Малика (справжнє прізвище – Сиченко). Ювілей видатного майстра історикопригодницьких романів, лавреата літературних премій імені Лесі Українки, Григорія Сковороди та фонду Тараса Шевченка відзначається на державному рівні. У його рідних Лубнах на Полтавщині, як повідомив син письменника, засновник і очільник обласного благодійного фонду “Слово” імені Володимира Малика, лавреат літературномистецької премії імені І. П. Котляревського Олександр Сиченко, до ювілею також готуються. Відбудуться, зокрема, урочистості з…

Read More

“Слово, чому ти не твердая криця…”

Іван ЮЩУК, заслужений діяч науки і техніки України 150 років тому, 25 лютого 1871 року, в Російській імперії в місті Звягелі в українській дворянській сім’ї Косачів народилося дівча. Шовіністична Російська імперія заздалегідь подбала, щоб дитя “благоденствовало”. Далекого 1863 року було оголошено, що ніякого ні народу, ні мови української не було, нема і бути не може – ще й досі російські шовіністи цей людожерський вирок використовують як аргумент в україноненависництві. 1879 року один із царів у німецькому містечку Емсі підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства. 1881 року було заборонено…

Read More

На крилах провісниці весни

Світлана МАСЛОВСЬКА, в. о. голови Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Кажуть, нас накриває епідемія… ні, цього разу – не COVID19, а складнощі читання. Популярною стала “війна лайків” у соцмережах та відмовки “нема часу”… Дорослі дядьки й тітки “зависають” у Фейсбуці та Інстаграмі. А що казати про дітей, які наслідують нас, всмоктують, як губка, наш “світогляд”, а вже потім – решту?.. Ніхто не каже, що Інтернет – це погано! Боже збав! Біда лише в тому, що відділити полову від зерна вдається небагатьом із нас. Тому друковане слово всупереч…

Read More

Такий сучасний Карпенко-Карий

Ольга РУДАНЕЦЬ, заслужена працівниця культури України Дуже часто, коли йдеться про класичну українську драматургію і звернення до неї в наші дні, новітні “знавці” не гребують іменами, додаючи до театрального лексикону такі, на їх погляд, привабливі визначення, як “шароварщина”, “нафталінові”… Запобігаючи появі ще однієї дискусії з цього приводу, скажу, що, на моє глибоке переконання, драматургія Івана Тобілевича, більше відомого в літературі як Іван КарпенкоКарий, ніколи не перестане бути актуальною. Його п’єси є взірцем драматургії. Ми маємо тепер велику кількість авторів, які пишуть для сцени і прагнуть до сценічного втілення написаного. Але,…

Read More

Момент перевтілення

Едуард ОВЧАРЕНКО Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представив глядачам свою нову роботу – виставу “Сірано де Бержерак” в українському перекладі Максима Рильського. П’єсу “Сірано де Бержерак” написано класиком французької літератури Едмоном Ростаном. Вперше її поставили на сцені ще у 1897 році, відтоді вона отримала всесвітню славу та була перекладена багатьма мовами світу. Це історія про непереборну віру в довершеність світу та переможну силу людської порядності. Сірано де Бержерак – не вигаданий персонаж, а поетмрійник, який жив у ХVІІ сторіччі. Він був хоробрим, мав гострий розум, харизму та запальний…

Read More

Вистава про людську душу

Едуард ОВЧАРЕНКО У Львівському академічному духовному театрі “Воскресіння”, який відзначає 30-річчя заснування, відбулася прем’єра вистави “Америка” Б. Срблянович, створеної за підтримки Українського культурного фонду. П’єса порушує актуальні гостросоціальні проблеми пошуків своєї сутності й місця в житті в умовах еміграції, в країні мрії, країні грошей, де платять навіть за усмішку офіціанта, – Сполучених Штатах Америки. Головний герой Карл – типовий представник класу багатіїводинаків, котрий приховує початок свого фінансового падіння. У центрі уваги – руйнування всіх стосунків після того, як імператив успіху і грошей втрачає силу. Вистава демонструє справжню вартість фальшивого світу.…

Read More

Магія костюмів

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Національному музеї Тараса Шевченка відкрили виставку “Історія костюмів”. Тут представлено костюми Національного академічного театру імені Лесі України з вистав за творами геніальної письменниці. Експозицію присвятили 150-річчю від дня народження Лесі Українки та 80-ій річниці присвоєння театру її імені. Збереглося чимало свідчень про вистави за творами Лесі Українки на сцені цього театру. Костюми — це своєрідні свідчення і “учасники” вистав. Костюм (театральний, сценічний) є витвором, насамперед, художника і покликаний доповнювати образ персонажа, розвивати, поглиблювати, уточнювати зміст сценічного твору, розкривати і доносити до глядача задум його авторів.…

Read More

Куди і ким спрямована національна університетська освіта і наука?

Відкрите звернення до державного керівництва Президенту України Володимирові Зеленському, Голові Верховної Ради України Дмитрові Разумкову, Прем’єр-міністру України Денисові Шмигалю У січні ц. р. в пресі та мережевих виданнях оприлюднено резонансні аналітичні статті про нагальні проблеми української науки загалом і гуманітарної зокрема, їх кадрового забезпечення під назвами: “Скопус як діагноз української науки: Замість оновлення – пристосуванство, корупція, непрофесіоналізм, непрозорий бізнес” (щотижневе видання про українську і світову науку “Граніт науки”, 9 січня1, “Українська гуманітарна наука під Дамокловим мечем Скопусу” (всеукраїнський тижневик “Слово Просвіти”, числа від 7 і 14 січня ц. р.2, “Метастази…

Read More