Жив і творив для краси й мудрості

За видом і духом Олександр ФИСУН був запорожцем — розкішні вуса, народне вбрання. Та й народився ж у селі Темирівці на Гуляйпіллі Запорозької області 5 березня 1932 року. Жага творення привела його в Київський художній інститут. Працював за фахом в управлінні залізниць, в майстернях Художнього фонду. Найяскравіше проявився в екслібрисах. Творчо розвинув їх як самодостатній жанр: книжкові знаки вирізьблював не лише для сучасників, а й для історичних та культурноосвітніх діячів України. З конфігурацій ліній, цяток, плям витворював змістовний і пружний образ, який уособлював життєве спрямування того, кому твір присвячено. Про…

Read More

Наталія Горішна Крик Дощу

Душа болить… Болить оте, що, може, й не існує, Болить отак, як тіло не болить. Я відмахнутись пробувала: “Ну його…” Я наказати пробувала: “Цить!” А те, що жоден прилад не фіксує, — Пульсує, не вгаває ні на мить І порядкує долею, й керує. …Душа болить. О Боже, як болить! Вірю Вірю, що не все іще сказала, Вірю, що сказала не усім; Що коханням не відквітувала І не навтішалася твоїм. Вірю, що позбудемось страждання І згадаєм: у вінку садів Україна — це земля кохання, А не сиріт і невтішних вдів! Крик…

Read More

Із листування письменника з ученим

Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, член Національних спілок журналістів та краєзнавців України Наукового товариства імені Шевченка у Львові, с. Велеснів Монастириського р-ну, Тернопілля Щира дружба і спільна співпраця на царині української літератури та науки єднала майстра красного письменства Андрія Чайковського та ученого Володимира Гнатюка впродовж багатьох років. На груповій світлині 30 жовтня 1898 року у Львові, яка експонується у першій кімнаті домівки академіка земляка, поруч з Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Сильвестром та Богданом Лепкими, Володимиром Гнатюком та іншими сфотографований і Андрій Чайковський. У фонді Володимира Гнатюка Відділу рукописів Національної наукової бібліотеки імені Василя…

Read More

Душа і думи Валентини Різникової-Осінської добро навчилися любить

Любов ІСАЄНКО, кандидат філологічних наук, доцент, член НСЖУ Сестро! Дороги у нас дорогі, Не оплатили — оплакали ми їх. А що вузли зав’язались тугі — Може і краще! — їх плач не розмиє. Як мені добре, що в світі десь ти є! Очі, слова і сльозинки святії! Олекса Різників У травні 2000 року до школи No 5 у Смілі Черкаської області з’їжджалися і сходилися гості. Тут учителькаметодист вищої категорії Валентина Осінськ проводила літературнокраєзнавчу конференцію “Шістдесятництво. Опозиційний рух”. Учителіфілологи міста зустрічали гостей: черкащанина, письменника, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, колишнього…

Read More

Свято з “Ладоньками”

Надія КИР’ЯН Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА 14 травня Україна відзначила одне з найніжніших і найкрасивіших свят — День Матері. ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка у Київському будинку вчителя організувала і провела урочистий вечір до цієї дати. Зі святом присутніх привітали заступник голови Товариства, відповідальний секретар “Просвіти” Микола Нестерчук; заслужений працівник культури України, голова “мистецького спецназу”, голова ГО “Поступ жінок-мироносиць” Зоя Ружин; перший заступник керівника виконавчого апарату політичної партії “Патріот” Мирослав Котвіцький. Словом і піснею привітали матерів заслужена артистка України Тетяна Негрій, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри академічного та естрадного вокалу…

Read More

Сила і наступальність мовного марафону

Фото Георгія Лук’янчука 16 травня у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулося урочисте нагородження переможців ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика, організаторами якого є Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України, за сприяння Міністерства культури України. Найпрестижніші премії отримали учні, студенти, вчителі та викладачі, які взяли активну участь у цьому мовному марафоні. Наш тижневик щороку детально висвітлює цю подію, постійно подає інформацію про історію конкурсу, про його перебіг на місцях, про те, як відбуваються змагання знавців української мови на районних, обласних і республіканському…

Read More

Чому потрібна графа «національність», або Як ми реєстрували нашу ЕВУ-УКРАЇНОЧКУ!

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Постановили ми нині з моїм зятем зареєструвати наше диво — новонароджену 1 травня Евоньку. Звісно, що наша умова оформленого свідоцтва про народження Евоньки, Евусі, Евенятка…. — це зазначене в документі не лише громадянство її батьків, але і їхня НАЦІОНАЛЬНІСТЬ як основа ВІДОКРЕМЛЕНОГО культурного буття кожного народу. На нашу вимогу ми отримали не лише категоричне заперечення, а й обурливе подивування схарапудженої чиновниці, що покликана це робити для зручности відразу ж у пологовому будинку на Мечникова, що у Львові. Особа жіночої статі почала перед нами вимахувати…

Read More

«Театр-саркофаг київського Монмартра?»

Михайло ДЕГТЯРЬОВ, мистецтвознавець, член НСХУ, дійсний член АН Нью-Йорка Нагадаю, що Андріївський узвіз — одна з вулиць історичного центру Києва, яка — чи не з останніх! — все ще зберігає свою самобутність, “ауру” старовини. Вулиця забудовувалася переважно в ХІХ ст.—на початку ХХ ст. і зберегла будівлі архітектурних стилів від періоду класицизму до модерну. Слід підкреслити, що згідно із законодавством про охорону пам’ятників, Андріївський узвіз є невід’ємно складовою Державного історико-архітектурногозаповідника “Древній Київ”, створеного 1987 року. А вже 2012 року архітектурному ансамблю цієї вулиці надано статус “Комплексного пам’ятника містобудування”, — на цій…

Read More

Анатолій ГАЙДАМАКА: «Експозиції музеїв Шевченка не відповідають вимогам часу»

Анатолій Гайдамака — народний художник України, автор музейної Шевченкіани, проектів меморіалу “Бабин Яр”, Меморіалу жертвам Голодомору 1932—1933 рр., проекту розвитку меморіалу “Биківнянські могили”, комплексного рішення та реалізації художнього оформлення музею “Чорнобиль” та багатьох інших — загалом близько 40 архітектурних об’єктів. Брав участь в українських і міжнародних виставках, зокрема у Швеції, Данії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині. Вже протягом багатьох років митець активно пропагує творчість Тараса Шевченка, створивши музейні експозиції: Меморіальний музей-гауптвахта Т. Г. Шевченка в Оренбурзі, Музей Т. Г. Шевченка у місті Форт-Шевченко. В Україні — це Національний музей Тараса…

Read More

Прізвища, спотворені колонізаторами

Про рішучих чиновників імперських і… нерішучих наших Сергій ЛАЩЕНКО Уже під час першої своєї поїздки на Донбас звернув увагу на чималу кількість спотворених українських прізвищ. Навіть поцікавився родослівною одного ну дуже прорадянського і проросійського носія прізвища “Луц”. Ким були його предки? Шведами, німцями, прибалтами? Може, в оригіналі було“Луутс”? Тоді це естонське прізвище. Довго ламав собі голову… А виявилося, що той пан був чи-стокровним українцем, а дід в усіх документах проходив, як “Луць”. Онук же зовсім не протестував, коли той м’який знак прибрали. Луц то й Луц — так милозвучніше для…

Read More