Іншого разу не було

Нова книга Михайла Слабошпицького “З пам’яті дзеркала” завершує своєрідний цикл мемуарної прози, де вже оприлюднено “Протирання дзеркала” і “Тіні в дзеркалі”, що мають широкий розголос. Книга, як і дві попередні, з’явиться у видавництві “Ярославів Вал” улітку. Пропонуємо увазі читачів цей мемуарний фрагмент. Закінчення. Початок у ч. 15 за 2019 рік “Фолкнер не знав “остаточної редакції”, не знав внутрішньої заспокоєності — повсякчас маючи на оці людину в її боротьбі зі своєю долею, і думка його не втрачала контакту з реальною дійсністю, а чутливість до складності буття ніколи не притуплювалася, — пише…

Read More

Історична драма Володимира Антоновича

Володимир Скринченко Тихо шелестять дерева над Байковим кладовищем. Я прямую до 9-ї ділянки, де похований мій старший брат Дмитро, тримаючись центральної алеї. Праворуч — Вознесенська церква, позаду — безліч елітарних поховань різних часів. На повороті ліворуч, під гору — старовинний склеп, до якого притулилося скромне поховання: три стели з чорного мармуру. Серед них вирізняється одна — з тьмяним медальйоном — портрет чоловіка, мабуть, сторічної давнини. Здавалося, я десь бачив це обличчя. Примхи часу, кліматичні негаразди зробили свою чорну справу: впізнати людину було неможливо. Та допомогла невеличка книжечка — “Київський некрополь”,…

Read More

Ольга НАГОРНА: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»…

У минулому числі газети ми писали про ювілейний концерт народної артистки України, лауреата Шевченківської премії ім. Тараса Шевченка, солістки Національної опери України Ольги Нагорної, що відбувся у Національній філармонії України 1 квітня 2019 р. Сьогодні пані Ольга — гість “СП”. — Як виникла ідея провести ювілейний концерт у Національній філармонії України? — Солісти Національної опери України проводять свої сольні концерти саме в Національній філармонії. У театрі ми співаємо вистави, а в філармонії виконуємо арії з опер, концертні арії, дуети, народні пісні. У мене нещодавно був ювілей, і я в театрі…

Read More

Вихованка С. Лифаря в Києві

Альбіна БУТУК, телерадіожурналіст Учням Київської Муніципальної Академії танцю ім. С. Лифаря випала унікальна нагода зустрітися з французькою танцівницею Клод Бессі, вихованкою Сергія Лифаря, — примадонною (“етуаль”) керованої ним балетної трупи Паризької Національної опери. Директор Академії Андрій Лягущенко розмовляв з примою про подробиці творчої кар’єри на різних етапах її діяльності. К. Бессі прийшла в балет у юному віці й почала танцювати на професійній сцені в кордебалеті. Вона відчула силу таланту С. Лифаря — хореографа, педагога, вихователя-психолога. “Він володів рідкісною прозорливістю, — згадує К. Бессі, — вмінням розгледіти у початківцеві найвигідніші для…

Read More

Таємниця облич Романа Петрука

Едуард ОВЧАРЕНКО У свої неповні тридцять літ Роман Петрук вже встиг стати членом НСХУ, лауреатом Державної премії ім. М. Г. Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва, має інші нагороди та відзнаки. Художник — учасник понад 50 всеукраїнських та міжнародних виставок і пленерів, автор понад 500 творів живопису і графіки. Його роботи зберігаються у фондах НАОМА, приватних та музейних колекціях України, за кордоном. Працює в галузі живопису, графіки, монументального та сакрального мистецтва. З минулого року — старший викладач кафедри монументально-декоративного та станкового живопису Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла…

Read More

Казка про любов

Едуард ОВЧАРЕНКО Завершився український формат ІІІ Міжнародного фестивалю камерних вистав AndriyvskyFest. Кращою української виставою журі визначило “Звірячі історії” Театру 19 (Харків). Вона представлятиме нашу державу на Міжнародному фестивалі з 17 до 23 червня. Щомісяця на сцені Київського академічного театру “Колесо” свої вистави представляли театральні колективи з різних регіонів України: Кропивницького, Харкова, Маріуполя, Сум, Житомира і Чернігова. А завершальним акордом стала постановка з Дніпра. Дніпровський театр “Віримо” — ровесник української незалежності. Останні п’ятнадять років працює як професійний колектив. У його репертуарі твори О. Олеся, О. Островського, А. Чехова, А. Дударєва, В. Распутіна,…

Read More

«Сонячний Великдень-2019»

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора У Центрі української культури та мистецтва нещодавно відкрилася виставка “Сонячний Великдень-2019”, яка щороку починає працювати у цей час. “Сонячний Великдень” заснувала 2012 року Світлана Долеско з метою сприяння розвитку творчості українських майстрів з декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, демонструючи святкову великодню атрибутику у мистецьких творах. Цьогорічний вернісаж — це демонстрація фрагментів живої картини сучасного і давнього мистецтва, в якому співіснують найрізноманітніші тенденції та найширші естетичні смаки. Автор проекту Світлана Долеско пояснила під час відкриття “Сонячного Великодня-2019”, що цей виставково-мистецький проект — серія заходів, спрямованих на збереження й…

Read More

Про наших гончарів

Оксана АНДРУШЕНКО, бібліотекар У видавництві “Українське Народознавство” Національного музею-заповідника українського гончарства (Опішне) побачила світ монографія керамолога, наукового співробітника Відділу палеогончарства Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, старшого наукового співробітника Науково-дослідного відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства Оксани Коваленко “Гончарство Полтави XVIII століття”. Монографія є першим спеціалізованим дослідженням гончарства Полтави XVIII століття й водночас першою ґрунтовною студією ремесла полкового міста Лівобережної України, здійсненою за писемними, археологічними, історичними й етнографічними джерелами. У ній охарактеризовано історію та аспекти повсякденного життя Полтави; подано персоналізовану історію гончарного цеху, зокрема встановлено імена майстрів,…

Read More

Українці — ми народ чи населення?

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ Інколи мені важко зрозуміти позицію Ліни Костенко, коли вона дистанціюється від політики. Поети, публіцисти, хоч як би їм нині було важко, мусять бути у перших лавах тих, хто високо тримає планку української моралі і національної свідомості. Хоч біль поетеси й мені не чужий. Мені не менше боляче від того, що жертовно сіяне слово ще не приносить очікуваного сходу. Колись це глибоко переживав великий Тарас Шевченко. У написаному ним 1849 року в Кос-Аралі вірші є слова жалю та відчаю, що кинуте ним зерно ідеї про волю ще не дає…

Read More

«Все буде Зе!шибісь!»

Михайло СОПІВНИК, заслужений працівник культури України Це реальний лозунг кандидата на посаду Президента України В. Зеленського із біг-борда на Хрещатику. На цій же вулиці — ще один одіозний лозунг цього ж кандидата: “Ми їх зробимо разом”. Смішно, правда? А ось на перехресті доріг у районі метро “Лівобережна” вже серйозніший лозунг “Ні обіцянок, ні пробачень”. У мене, як і в переважної більшості українців, у ці дні завжди виникали думки: чи читають люди ці дуже “смішні” заклики-обіцянки? А може, це просто за професійною інерцією пересмішника В. Зеленського, заради потіхи вчергове збиткуються над…

Read More