Василь ОВСІЄНКО: “Генерал Петро Григоренко — не Герой України?”

Петро Григоренко, як і значна частина українців, ще в юності спокусився гаслами комунізму. Однак пізніше знайшов у собі силу не тільки звільнитися від цієї мани, а й повстати проти неї. Як і маршал Пілсудський, він “вийшов з червоного трамвая”, коли усвідомив, що цей трамвай котиться у прірву. І поставив собі завдання допомогти й іншим людям позбутися комуністичних ілюзій. Григоренко був не просто бунтівник. Він був стратег. Зрозумівши суть СССР як тоталітарної Імперії Зла, він вдумливо розробляв стратегію подолання цього зла. Петро Григоренко був першим представником совєтського правлячого класу, який ще 1961…

Read More

20 років із «Просвітою»

Любов СЕРДУНИЧ,  голова Старосинявської РО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, член НСЖУ, НСКУ, смт Стара Синява (Хмельниччина)  Для українців справа просвіти є справою національного відродження Б. Грінченко На Старосинявщині відновлення, а можливо, й народження “Просвіти” припало на 1997 рік. Просвітяни району головою РВ ВУТ обрали мене, вчительку рідної словесності. І ось уже 20 років РВ ВТ гуртує освітян, журналістів, держслужбовців, літераторів, культпрацівників, студентів… Основний напрям роботи —  популяризація всього українського, рідного: імена, звичаї, мова, свята, віра, правопис, обряди, одяг, звіроколо, народна педагогіка… Бо якщо не посіємо свого — вродить чуже. Тривожить…

Read More

Йосип СТРУЦЮК: “Будьте українцями”

Понад шість десятиліть на ниві українського художнього слова сумлінно й талановито працює Йосип Струцюк. Його творчий  ужинок направду подиву гідний. І якісно, й кількісно (більше  шістдесяти книг поезії, прози, драматургії, есеїстики, літературознавчих розвідок, мемуарів!). Як  справедливо зазначав світлої пам’яті Роман Федорів, “проза Йосипа Струцюка така ж цікава, як і поезія. Опріч того, вона — чесна, правдива, безкомпромісна”. Водночас  гармонійно суголосна з творчістю майстра слова і його принципова громадянська позиція. Письменник — один із організаторів товариства “Холмщина”, на початку 90-х минулого сторіччя — очільник Волинської крайової  організації ВУТ “Просвіта” ім. Т….

Read More

Мистецька династія з Косова

Юрій ПОРОХ, провідний спеціаліст Косівсько­го інституту прикладного та деко­ративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, м. Косів Колишній випускник Косівського технікуму народних художніх  промислів митець-різьбяр Олександр Іванович Іщенко  належить до найвидатніших митців гуцульської різьби XX століття. Він — уродженець  Києва, але своє творче життя пов’язав із Косівщиною, де знайшов себе як творець краси, митець. У Косові Олександра Івановича вважали своєю людиною, відколи вступив на навчання до колишнього училища прикладного мистецтва. У Косові він поєднав своє  життя  із Зоєю Марченко, родом із Херсона.   Золотими руками, фібрами серця й душі, слухняними різцями, фучками,…

Read More

Тичина і ми

Віктор КОСТЮЧЕНКО Закінчення. Початок у ч. 38 за 2017 р. Життя Тичини наповнюється новим змістом. То він їде з капелою К. Стеценка на могилу Т. Г. Шевченка до Канева, а по­вернувшись, керує хором залізничників; то записує народні пісні; то працює техсе­кретарем у журналі “Світло”. Друга його книжка, “Плуг” (1920), і особливо третя, “Вітер з України” (1924), — гострі тривоги автора за революційну дійсність. Вона по­стає як руїна. Радянська ж влада у “рево­люційній дійсності” вбачає творення. Ре­волюція — руїна і революція — творення — це дві різні революції: Жовтнева і Укра­…

Read More

Семен Гулак-Артемовський на малій батьківщині

Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовсько­го, м. Городище Черкаської обл. Полотно художника Олек­си Близнюка “Композитор у Го­родищі” — окраса експозиції му­ зею С. Гулака-Артемовського, як і ще дві картини цього ж автора: “Портрет останнього кошового отамана Задунайської Січі Йо­сипа Гладкого” та “Зустріч двох поетів” (Петра Гулака-Артемов­ського і Адама Міцкевича). На початку 70-х музей славет­ного земляка тільки почав діяти. Ентузіазму, енергії Георгія Коваля, засновника музею, відомого крає­знавця, вистачило, аби зібрати кілька сотень цікавих експонатів (найбільше фоторепродукцій різ­номанітних ілюстрацій і докумен­тів). За його ж титанічних зусиль встановлено в місті…

Read More

Сильніший за Вангу і Мессінга

Олександр МИХАЙЛЮТА, автор книги “Дід Петро” За життя він допоміг понад 300 тисячам стражденних, допомагає й нині… П. Д. Утвенко , цілитель і ясновидець, відомий як Дід Петро із Дивина був феноменом. А Борис Олійник якось зазначив: «Він — великий захисник України… Було б правильним, якби книга про нього дійшла до кожної української родини. Його справа того варта».  Йдеться про книгу «Дід Петро».  Жив і лікував Дід Петро в своєму рідному селі Дивин Брусилівського району на Житомирщині. У нього бували перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький та вся тодішня верхівка…

Read More

Якою має бути «Просвіта» на Буковині?

М. М. ПЕЛЕХ, відповідальний секретар Чер­нівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Учасники звітно-виборної конференції Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевчен­ка говорили про те, що праг­нуть жити у справді українській Україні. Де мова держави була б життєвою необхідністю, де вона була б і в офіційному, і в побу­товому вжитку, де панівною бу­ла б Українська Церква, і кожен українець мав би потребу моли­тися саме українською. Не ви­борювати у себе вдома те, що нам належить по праву. А роби­ти все для того, щоб наша дер­жава стала в рівень із європей­ськими….

Read More

Короваю красний, як на небі місяць ясний

Коровайний та сирний обряди на поліському весіллі Олександра КОНДРАТОВИЧ Полісся, зокрема й Волинське, — це той край, де ще збереглося багато що з вірувань, традицій, поглядів  наших предків на світ і самих себе, де крізь окремі прояви народної культури прочитується сива давнина, коли архаїка таїть у собі предковічні знання, які ми не завжди годні прочитати, а коли й прочитуємо, то це межує з відкриттям. Коровай — особливий, сакральний хліб, його ще називають святим, хоча, треба сказати, увесь хліб святий. Поет Іван Гнатюк стверджував, що  ненька, наділяючи його в дитинстві “окрайцем…

Read More

Родинні рецепти

Юрій ЛОГВИН, м. Київ Риба з льоком Коли розпочалося будівництво Канівської ГЕС, мені довелося малювати водолазів за роботою. Ходив водолазний катер щоранку до старих биків-опор ще довоєнного мосту. Командував катером Юхим Юхимович Щупак — чоловік поважний і досвідчений, десь родом із Херсонщини. Як казали його хлопці-водолази, із справжніх козаків-чорноморців. От у нього на катері я вперше й скуштував риби з льоком. Він рано-вранці, ще до рейсу, купив 2 кг риби. Вибрав одна до одної сріблястих червінок із кошика старої рибачки. Потім вибрав десяток помідорів. Походив перед купками цибулі. Зрештою спитав…

Read More