Тарас Шевченко: «Я тричі вам вдячний за ваше щире, пряме слово…»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Проект “Подробиці Шевченкового життя” вмотивований глибоким усвідомленням поетових слів із автобіографічного “Листа Т. Гр. Шевченка до редактора “Народного чтения” (лютий 1860 р.): “Я наважуюся відкрити перед світом кілька печальних фактів мого існування… тим більше, що історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини. Проте я не маю духу входити у всі її подробиці”. У черговій публікації Володимир Мельниченко розповідає про драматичні перипетії навколо Шевченкової російськомовної повісті “Прогулка с удовольствием и не без морали” (1855—1858). Сергій Аксаков: “Я не раджу…

Унікальний конкурс

Катя КОШОВА В актовій залі Київської міської державної адміністрації відбулася 19та церемонія нагородження переможців Міжнародного відкритого літературного конкурсу “Коронація слова”. “Коронація слова” — конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей, який започатковано 2001 року. За роки існування конкурсу створено 48 фільмів за сценаріями його учасників. Серед них є стрічки, які здобули перемоги на всеукраїнських та міжнародних кінофестивалях. У виробництві перебуває 65 фільмів. Твори багатьох авторів “Коронації…” вивчають за шкільною програмою. Видано багато нових романів, поставлено 37 п’єс. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен,…

Вірив: світ безсмертний

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ Юрій Мушкетик завжди весною прокидався рано. Я часто дивився з балкона на свого сусіда, який чи не щоранку виходив у буйний від квітів і кущів бузку сад. Робив зарядку. Присідав, прогинався, а то й на якусь мить застигав — задумувався, сягаючи поглядом у височінь. Його густе, сиве волосся, здавалося, дзвеніло сріблом від зливи сонячних промінців. Письменник зачудовано дивився із захопленням на цей буйноцвітний світ, а я намагався здогадатися, про що він думає в ці хвилини замрій. Можливо, тоді замислювався ним роман “У пастці”, роїлися в голові думки, які…

Літературна критика і київська філія

Михайло НАЄНКО Цей вид творчості ніколи не був в особливій пошані. Аж до того, що лунали голоси про її непотрібність. Мовляв, читач здатен і сам розібратися у вартості прочитаного художнього тексту; то навіщо йому ще й підказки якогось там критика? Лише великі письменники завжди наголошували: критика потрібна для того, аби виявити (розтлумачити) естетичний, інтелектуальний потенціал літератури. Навіть Шевченко чекав про себе критичного голосу і міг кинути в його бік невдоволений камінець: Уже, либонь, десяте літо, Як людям дав я “Кобзаря”, А їм неначе рот зашито… Ніхто й не гавкне, не…

Як «український олігарх» стверджував Україну в світі й чому його за це скомпрометували свої?

Невідомі сторінки лондонського архіву про зневаженого земляками достойника нації Якова Макогона Микола ТИМОШИК, професор Світлини надано автором Продовження. Поч. у ч. 16 за 2019 р. Робота з журналістами і парламентарями З чужоземною пресою виходило все тонко, продумано й відповідно до практики західної журналістики, яка складалася на початок 30-х років ХХ століття. Пробиватися на сторінки впливових англійських газет з проблемами хоча й великого, але бездержавного народу щоразу було непросто. Тема, яка, на думку українського діяча, була вкрай цікавою для англійського загалу, могла просто не зацікавити редактора такого органу. Тож Бюро використовувало поширену…

Іншого разу не було

Нова книга Михайла Слабошпицького “З пам’яті дзеркала” завершує своєрідний цикл мемуарної прози, де вже оприлюднено “Протирання дзеркала” і “Тіні в дзеркалі”, що мають широкий розголос. Книга, як і дві попередні, з’явиться у видавництві “Ярославів Вал” улітку. Пропонуємо увазі читачів цей мемуарний фрагмент. Закінчення. Початок у ч. 15 за 2019 рік “Фолкнер не знав “остаточної редакції”, не знав внутрішньої заспокоєності — повсякчас маючи на оці людину в її боротьбі зі своєю долею, і думка його не втрачала контакту з реальною дійсністю, а чутливість до складності буття ніколи не притуплювалася, — пише…

Іншого разу не було

Нова книга Михайла Слабошпицького “З пам’яті дзеркала” завершує своєрідний цикл мемуарної прози, де вже оприлюднено “Протирання дзеркала” і “Тіні в дзеркалі”, що мають широкий розголос. Книга, як і дві попередні, з’явиться у видавництві “Ярославів Вал” улітку. Пропонуємо увазі читачів цей мемуарний фрагмент. Ростислав Доценко Добре пам’ятаю перше враження від нього. Невисокий, трохи присадкуватий, чоластий і з тихим голосом інтелігентний чоловік. “Ростислав Доценко”, — представився, і я відразу ж згадав, скільки суперлативів чув на його адресу від свого приятеля Валентина Корнієнка, що працював у відділі художньої літератури надзвичайно популярного тоді тижневика…

Світлосяйний

Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України “Життя як покута”. Це назва книжки посвят сучасників, однодумців-дисидентів своєму побратимові, видатному публіцисту нашого часу Василеві Овсієнку. 8 квітня цього року його вшанували у столичному Будинку актора з нагоди 70-ліття. Протягом чотирьох годин цю академію-присвяту вів Український інститут національної пам’яті спільно з Видавництвом “Кліо”, Науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв’язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва. За велінням долі Василеві Овсієнку, наймолодшому в’язневі сумління, довелося стати одним із найяскравіших і найретельніших дослідників українського дисидентського руху. Небезпечний для радянської влади “злочинець-рецидивіст” В. Овсієнко став активним правозахисником….

Тарас Шевченко: «Звідки взяв початок цей недоладний звичай?»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Наш проект умотивований усвідомленням поетових слів із автобіографічного “Листа Т. Гр. Шевченка до редактора “Народного чтения” (лютий 1860 р.): “Я наважуюся відкрити перед світом кілька печальних фактів мого існування… тим більше, що історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини. Проте я не маю духу входити у всі її подробиці”. У черговій публікації Володимир Мельниченко розповідає подробиці шевченкознавчих історій, пов’язаних із днем 1 квітня. “Обманюють і обманюються” Першого квітня 1858 р. Шевченко записав у Щоденнику: “Обманюють і обманюються….

Звернення української інтелігенції

Шановна українська громадо! Ми бачимо, як у суспільстві шириться, наче пошесть, захоплення сумнівним претендентом на роль Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Популярний артист Володимир Зеленський, якого багато хто помилково асоціює з вигаданим героєм серіалу “Слуга народу” Голобородьком, всерйоз претендує на найвищу посаду Української держави. Що ж, це його право. А право людей — знати, хто ховається за цією театральною маскою. Не секрет, що кандидат у Президенти Зеленський — це проект одіозного олігарха Ігоря Коломойського, який розікрав мільярди доларів “Приватбанку”. І лише держава врятувала вкладників від втрати коштів, провівши націоналізацію та…