Сергій ПРИСУХІН доктор філософії, викладач Київської православної богословської академії “Розглядаючи творчий шлях і кар’єрні стежки Мирослава Поповича, щоразу переконуєшся в слушності слів Гегеля, який афористично визначив філософію як епоху, схоплену думкою. В наукових працях М. В. Поповича, в їх змісті, в тематичній та ідейній спрямованості як у краплі води віддзеркалюються всі особливості нашої новітньої історії, котрі як віхи позначають пройдені нелегкі дороги” (П. Ф. Йолон1). Творчість академіка Мирослава Поповича (1930–2018 рр.) – видатного українського філософа, багаторічного очільника Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, посідає особливе місце поряд із…
Read MoreКиплячий казан чи чорна діра Європи
Про роман Юрія Щербака “Мертва пам’ять: голоси і крики” (Київ: Ярославів Вал, 2021) Микола ГРИГОРЧУК Юрій Щербак вибрав рідкісний спосіб подачі матеріалу, коли про одну й ту ж історичну подію чи одну й ту ж значиму персону розповідають її очевидці чи його сучасники від себе особисто. Подібну методику застосував незабутній Михайло Слабошпицький у своєму романі “Що записано в книгу життя: Михайло Коцюбинський та інші”, де образ “прозового імпресіоніста” висвітлено оркестрацією дев’яти голосів його відомих сучасників. Цей спосіб не новий. Маємо “Євангеліє”, де образ і діяння Ісуса Христа подано в описанні…
Read MoreВітаємо голову НСМНМУ Євгена Шевченка
На сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з нематеріальної культурної спадщини в Парижі прийнято рішення про акредитацію Національної спілки майстрів народного мистецтва України при ЮНЕСКО. У процесі відбору неурядових організацій країн світу оціночний комітет ЮНЕСКО рекомендував 66 кандидатів від всіх континентів світу. Після жорсткого відбору було відхилено 34 кандидатури. Під час розгляду порядку денного на сесії було прийняте позитивне рішення щодо 32 організацій. Серед переможців – Національна спілка майстрів народного мистецтва України. Вперше в історії країни національна творча спілка отримала найвищу оцінку авторитетної міжнародної Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і…
Read MoreСучасне українське Різдво
У програмі Сучасного українського Різдва – виставковий проєкт “ДоДому на Різдво” та сучасний музично-театральний перформанс “Вертеп. Необарокова містерія”. Це унікальна можливість познайомити гостей з усього світу з українською традицією – багатогранною й самобутньою, втіленою у мистецтві, фольклорі та побуті. Виставковий проєкт “ДоДому на Різдво” – затишний гостинний простір у самому серці Києва, який об’єднав традиції та сучасність у творах кераміки, малярства, дерев’яній скульптурі та іграшці, різдвяній зірці, ткацьких виробах. У межах виставки представлена творчість Івана Приходька, Марії Примаченко, Володимира Шагали, Неллі Ісупової, Василя Омеляненка, Івана Бобкова, Олександри Прокопенко, Дмитра Молдованова,…
Read MoreНаодинці з літературою
З Євгеном Бараном мене познайомив один із провідних українських літературних критиків, котрий у своїх дослідженнях художнього сучасного слова не раз схвально згадує це ім’я. Знайшовши його у Фейсбуці (мешкає пан Євген в ІваноФранківську), я з подивуванням звернула увагу не лише на відчайдушне, сміливе та живе слово письменника, а й список його літературних нагород: 13 найвищих відзнак і 20 премій у різних номінаціях! Мій співрозмовник – літературознавець, есеїст, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України Євген Михайлович Баран. – Євген Баран – це суспільне явище чи досвід індивідуума, котрий зробив себе…
Read MoreВишита поезія Кобзаря
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею У творчому доробку жителя міста Ірпеня (Київська обл.) Івана Рябчука – понад шість десятків вишитих поезій Тараса Шевченка. Нещодавно митець відзначив своє 80-річчя. Іван Рябчук виріс у вишитому світі української народної культури. Його мама Віра Павлівна все життя вишивала – ікони, рушники, картини, штори, скатертини. Хата була у вишивках. Недивно, що обидва сини обрали мистецький фах. Віктор став скульптором, а Іван захопився музикою. Він закінчив Львівське музичне училище і Ніжинський педагогічний інститут ім. Миколи Гоголя. З 1970 до 2009 року викладав хорове й оркестрове…
Read MoreОлександр ЖИГУН: “Українська музика стає органічною частиною європейських надбань”
Продовжуємо знайомити читачів з лавреатами Народної Шевченківської премії 2021 року. Сьогодні наш гість Олександр Жигун – відомий хормейстер, симфонічний диригент, активний діяч у царині хорової та симфонічної музики, народний артист України, лицар п’яти орденів, лавреат численних всеукраїнських та зарубіжних премій. Найвагомішим його внеском у національне мистецтво нової доби є створення Народної академічної хорової капели “Почайна” Національного університету “КиєвоМогилянська академія”, незмінним художнім керівником якої він працює понад тридцять років. Мистецькі досягнення Олександра Жигуна стали можливими завдяки пасіонарності його особистості, його відданості єдиній меті: повернути в культурний обіг ХХІ століття відомі чи…
Read MoreЗаповідна територія Лесі Українки
Репертуар Театру української традиції “Дзеркало” складається переважно з української класики. Не стала винятком і нова вистава, яку поставили за п’єсою художнього керівника театру Володимира Петранюка – “Мавка. Таємниці “Лісової пісні”, на створення якої надихнула всесвітньовідома драмафеєрія Лесі Українки. – З дитинства захоплювався поезією Лесі Українки, – зізнався Володимир Петранюк. – Але до кінця не розумів її образів, хоча й відчував їх душею. Проте цього була замало, щоб розшифрувати код письменниці. У репертуарі нашого театру є вистави про Тараса Шевченка, Івана Мазепу, була вистава про Степана Бандеру, яку сподіваємося поновити. Врешті…
Read MoreПро гроші та кохання
Дати нове життя колись популярній опереті Ярослава Барнича “Гуцулка Ксеня” вирішили в Київському академічному театрі українського фольклору “Берегиня”. Для театру, який шукає нові форми роботи, ця постановка стала ще одним творчим викликом. – Ідея поставити цю виставу належить директору – художньому керівникові нашого театру Ільїні Генсіцькій, – розповідає режисеркапостановниця Тетяна Авраменко. – Спершу не знала, як втілити її у стінах театру українського фольклору. Врешті вирішила поєднати два твори – оперету Ярослава Барнича “Гуцулка Ксеня” та роман Петра ШекерикаДоникова “Дідо Иванчік”. Уривки з роману допомогли передати гуцульський колорит. Репетиції тривали приблизно…
Read MoreЖайворонкова пісня Сидора Воробкевича
Людмила ОСТАФІЇВА У Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький захід “Світи правду, світи віру, любов і надію…”, присвячений 185-річчю від дня народження Сидора Воробкевича – українського письменника, композитора, православного священника, художника, громадсько-політичного діяча, який зробив величезний внесок у духовно-культурний розвиток України. Навіть доволі критичний у судженнях Іван Франко назвав Сидора Воробкевича “…одним із перших жайворонків нової весни нашого народного відродження”, який своєю жертовною працею заклав глибинні основи для високого духовного розвитку українців. А Осип Маковей у “Загальних замітках про поезії Ізидора Воробкевича” до підготовленого ним видання “Твори Ізидора Воробкевича” писав:…
Read More